06. Особливості фенології яблуневої плодожерки за умов потепління клімату в Лісостепу

Чайка В. М., Лісовий М. М., Петрик О. І.
Сторінки: 26-29.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Дослідити зміни фенології яблуневої плодожерки в садах Лісостепу України. Методи. Загальноприйняті методи фауністичних досліджень в ентомології, популяційній екології, захисті рослин. Результати. Згідно з результатами досліду початок льоту метеликів яблуневої плодожерки покоління, що перезимувало, на феромонні пастки в умовах 2013 р. було зареєстровано в І декаді травня (СЕТ 80,4°С). Пік льоту припав на 25.05.13 р. за СЕТ 302°С, улови пасток становили 40 екз./пастку за 5 діб. Пік льоту 1-го літнього покоління припав на 15.07.13 р. (СЕТ 872,5°С), улови пасток були 23 екз./пастку за 5 діб. Також відзначено ще один пік льоту, що свідчить про розвиток метеликів 2-го літнього покоління з 10.08.13 р. (СЕТ 1156°С) до 30.08.13 р. Третій пік льоту за чисельністю метеликів значно перевищував перших два піки. Це зумовлено застосуванням пестицидів під час вегетації саду та їх відсутністю перед збиранням урожаю. Висновки. Під час льоту імаго яблуневої плодожерки на феромонні пастки відбувається накладання фаз розвитку, що не дає змоги визначити межі в циклі розвитку фітофага. Для моніторингу численності преімагінальних стадій яблуневої плодожерки використовують ловильні пояси.


Ключові слова: зміни клімату, яблунева плодожерка, чергування поколінь, яблуня, фенологія, моніторинг, імаго.



Бібліографія
  1. Васильев В.П. Вредители плодовых культур/ В.П. Васильев, И.З. Лившиц. — М.: Колос, 1984. — 399 с.
  2. Васильев В.П. Вредители садовых насаждений/В.П. Васильев. — К.: Изд-во АН УССР, 1955. — 265 с.
  3. Захист яблуневих садів від шкідників та хвороб. — К.: Колобіг, 2011. — С. 3.
  4. Крикунов І.В. Вплив трофічного фактора на чутливість яблуневої плодожерки до інсектицидів/І.В. Крикунов//Вісн. Білоцерків. СГУ. — Біла Церква, 1999. — Вип. 8. — Ч.2. — С. 118–121.
  5. Методики випробовування і застосуванняпестицидів/С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секунта ін.; за ред. С.О. Трибеля. — К.: Світ, 2001. — С. 184.
  6. Методические рекомендации по составлениюпрогноза развития и учету вредителей и болезнейсельскохозяйственных растений; под. ред. А.Ф. Ченкина,В.П. Омелюты. — К., 1981. — С. 208.
  7. Нашат С.A-С. Аль-Джавазнех. Садові листовійки. Стан популяцій у яблуневих насадженнях Лісостепу в умовах змін клімату/Нашат С.A-С. АльДжавазнех, В.М. Чайка, Т.М. Неверовська//Карантин і захист рослин. — 2011. — № 1. — С. 25–31.
  8. Чайка В.М. Абіотичні оптимуми реакцій на феромон видів родини листовійок (Lepidoptera, Tortricidae) в умовах змін клімату/В.М. Чайка, Нашат С.A-С. АльДжавазнех, І.П. Григорюк//Карантин і захист рослин. — 2010. — № 7. — С. 15–17.
  9. Черкезова С.Р. Совершенствование систем защиты яблони на основании уточненных особенностей развития доминирующих чешуекрылых вредителей/С.Р. Черкезова//Плодоводство и ягодоводство России: сб. науч. раб. — 2012. — Т. XXIX. — Ч. 2. — С. 243–249.
  10. Suskling D.M. Issues affecting the use of pheromones and other semichemicals in orchards/D.M. Suskling//Crop Protection. — V. 19. — 2000. — P. 665–668.