10. Теоретичні основи поняття «ринок насіння олійних культур»

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-10
Чехов С. А.
Сторінки: 69-75.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Узагальнити методичні підходи до розуміння сутності ринку, обґрунтувати поняття «ринок насіння олійних культур». Методи. Системного узагальнення, абстрактно­логічний, аналізу та синтезу, спостереження, порівняльний. Результати. Розглянуто різні підходи до трактування економічної категорії «ринок», «аграрний ринок», наведено погляди на сутність ринку провідних вітчизняних і зарубіжних учених, а також причини та чинники, дія яких зумовлює повноцінне функціонування ринку насіння олійних культур у системі аграрних ринків. Розкрито сутність та обґрунтовано потребу використання поняття «ринок насіння олійних культур», наведено його структуру та функції. Узагальнено зовнішні та внутрішні чинники впливу на подальший розвиток ринку насіння олійних культур. Висновки. Ринок насіння олійних культур є складовою частиною внутрішнього ринку продовольства і сировини і виражає економічні відносини, що складаються, з одного боку, між оригінаторами насіння, а з другого — посередниками з продажу і виробниками товарного насіння. Виділення «ринку насіння олійних культур» надасть змогу охарактеризувати специфіку товару ринку, сконцентрувати увагу на вдосконаленні механізмів його функціонування.


Ключові слова: аграрний ринок, ринок насіння, олійні культури, сорти, гібриди.



Бібліографія
  1. Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. та ін. Аграрна реформа в Україні; за ред. П.І. Гай­дуцького. Київ: ННЦ ІАЕ, 2005. 424 с.
  2. Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. Інститути та інституції у розвитку аграрної сфери економіки. Економіка АПК. 2011. № 7. С. 169–176.
  3. Алексеєнко Л.М. Ринок фінансового капіталу: становлення, проблеми, перспективи розвитку: моногр. Вид. буд-к «Максимум», Тернопіль: Економічна думка, 2004. 424 с.
  4. Фадеев Л.В. Продавать или перерабатывать? Agroone. 2016. № 7 (9). С. 20–24.
  5. Коноплицький В., Філіна Г. Це — бізнес: тлумачний словник економічних термінів. Київ: МСП «Альтерпрес», 1996. 448 с.
  6. Мочерний С.В. Економічна теорія: посіб. Київ: Вид. центр «Академія», 2003. 656 с.
  7. Радаев В.В. Как организуется рыночное взаимодействие. Москва: Высшая школа экономики, 2010. 60 с.
  8. Семюельсон П., Нордгауз В. Мікро­економіка; пер. з англ. Київ: Основи, 1998. 676 с.
  9. Мазаракі А.А., Лагутін В.Д. Внутрішній ринок України в умовах дисбалансів між виробництвом і споживанням. Економіка України. 2016. № 4 (653). С. 4–19.
  10. Салимжанов И.К. Цены и ценообразование: учеб.; под ред. И.К. Салимжанова. Москва: ТК Велби, изд-во «Проспект», 2005. 360 с.
  11. Калетнік М.Г. Біопаливо. Продовольча, енергетична та екологічна безпека України: моногр. Київ: Хай-Тек Прес, 2010. 516 с.
  12. Атамась Г.П. Теоретико-методологічні основи розвитку регіонального овочевого ринку. Держава та регіони: наук.-виробн. журн. Серія Економіка та підприємництво. Запоріжжя: ЗІДМУ, 2006. № 6. С. 23–25.
  13. Дудар В.Т. Організаційно-економічні засади формування аграрного ринку конкурентоспроможної продукції. Вісн. Тернопільського держ. екон. ун-ту. 2006. Вип. 2. С. 129–136.
  14. Коваленко Ю.С. Наукові засади та основні тенденції формування аграрного ринку в Україні. Економіка АПК. 2004. № 3. С. 19–29.
  15. Чехов С.А. Функціонування ринку сортів і гібридів соняшнику в Україні. Економічний прос­тір. 2015. № 103. С. 105–117.
  16. Чехов С.А. Аналіз пропозиції на вітчизняному ринку сої. Там само. 2016. № 106. С. 127–134.
  17. Чехов С.А. Аналіз пропозиції на вітчизняному ринку ріпаку. Економічний дискурс. 2016. № 1. С. 51–60.