03. Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201810-03
Петриченко В.Ф., Гетман Н.Я., Циганський В.І.
Сторінки: 19-26.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Підвищити кормову продуктивність люцерни посівної залежно від застосування інокуляції насіння та вапнування ґрунту за безпокривного способу сівби з внесенням гербіциду. Методи. Системний аналіз, польовий, лабораторний, математико­статистичний, порівняльно­розрахунковий. Обробіток ґрунту — загальноприйнятий для зони Лісостепу. Розрахунок норми СаСО3 проводили за гідролітичною кислотністю. Обприскування посіву гербіцидом (Пікадор у дозі 1,0 л / га) — у фазі 3–4­трійчастих листків. Результати. Установлено, що застосування бактеризації насіння люцерни посівної та вапнування ґрунту за гідролітичною кислотністю сприяло підвищенню продуктивності травостою за скошування трьох укосів у фазі бутонізації та одного на початку цвітіння. Найбільший вихід кормових одиниць і сирого протеїну отримали за проведення інокуляції насіння Ризобофітом у поєднанні з Емістимом С за внесення повної норми вапна за гідролітичною кислотністю. Отримані дані свідчать про безперечну ефективність використання досліджуваних чинників при вирощуванні люцерни посівної на корм. Висновки. Обґрунтовано перспективність використання люцерни посівної інтенсивного типу як основного чинника виробництва високобілкових кормів і біологічного азоту у результаті симбіотичної фіксації його із атмосфери повітря, що забезпечить підвищення родючості ґрунту та економію коштів на мінеральні добрива. Для створення потужного травостою та підвищення продуктивності люцерни посівної доцільно проводити інокуляцію насіння біологічними препаратами та вапнування ґрунту за безпокривного способу сівби люцерни посівної з внесенням гербіциду.


Ключові слова: люцерна посівна, вапнування, інокуляція, урожайність, сирий протеїн, обмінна енергія.



Бібліографія
  1. Ивасюк Е.В., Храмой В.К., Сихарулидзе Т.Д. Качество корма и белковая продуктивность люцерны и люцерно-злаковых травосмесей при двух- и трехукосном использовании. Кормо­произ­водство. 2014. № 4. С. 16–18.
  2. Вожегова Р.А, Тищенко О.Д. Створення та оцінка селекційного матеріалу люцерни з підвищеним рівнем азотфіксації. Вісник аграрної науки. 2017. № 11. С. 39–44.
  3. Петриченко В.Ф., Квітко Г.П. Люцерна з новими якостями для культурних пасовищ. Київ: Аграрна наука, 2010. 96 с.
  4. Демидась Г.І., Квітко Г.П., Ткачук О.П. та ін. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва; за ред. Г.І. Де­ми­дася, Г.П. Квітка. Київ: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 322 с.
  5. Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Азотфіксуюча спро­можність та збагачення ґрунту азотом залежно від років життя люцерни посівної в умовах лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2003. Вип 51. С. 54–57.
  6. Голобородько С.П., Снеговой В.С., Сах­но Г.В. Люцерна. Херсон: Айлант, 2007. 327 с.
  7. Коць С.Я., Моргун В.В., Патика В.Ф. и др. Биологическая фиксация азота: бобово-ризобиальный симбиоз: монография: в 4-х т. Т. 1. Киев: Логос, 2010. 508 с.
  8. Биопрепараты в сельском хозяйстве. Методология и практика применения микроорганизмов в растениеводстве и кормопроизводстве; под ред. И.А. Тихоновича, Ю.В. Круглова. Москва, 2005. 154 с.
  9. Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д. та ін. Мікроорганізми і альтернативне землеробство; за ред. В.П. Патики. Київ: Урожай, 1993. 176 с.
  10. Петриченко В.Ф., Камінський В.Ф., Па­тика В.П. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем. Корми і кормовиробництво. 2003. Вип 51. С. 3–6.
  11. Патика В.П. Проблеми і перспектива використання мікробіологічних препаратів. Вісник аграрної науки. 1994. № 11. С. 96–101.
  12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  13. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин: за ред. А.О. Бабича. Вінниця, 1998. 78 с.
  14. Brauer D., Ritchey D., Belesky D. Effects of Lime and calcium on Root Development and Nodulation of Clovers. Crop Sciense. 2002. V. 42. P. 1640–1646.
  15. Pijnenborg Jan. W.M., Lie T.A. Zehnder A.І.B. Nodulation of lucerne (Medicago sativa L.) in an acid soil pH dinamics in the rhizosphere of seedlings growing in rhizotrons. Plant and Soil. 1990. № 2. P. 161–168.
  16. Бугайов В.Д., Максімов А.М. Ефективність створення високопродуктивних сортів люцерни, толерантних до кислотності ґрунтів. Збірник наукових праць НАН України «Фактори експериментальної еволюції організмів». Київ: Логос, 2011. С. 393–396.
  17. Гетман Н.Я., Циганський В.І. Продуктивність люцерни посівної залежно від вапнування ґрунту та обробки насіння в умовах Лісостепу правобережного. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». Суми, 2014. Вип. 3 (27). С. 137–141.