11. Рідке мило на основі соапстоків, отриманих за нейтралізації олій селективними розчинниками

Петік І. П., Петік П. Ф., Федякіна З. П.
Сторінки: 73-77.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Отримати інформацію про розчинність солей жирних кислот (мил) триацилгліцеринів ряду олій в основі нейтралізувального розчину обґрунтованого компонентного складу (вода:етанол:гліцерин у співвідношенні 30:30:40), а також визначити ступінь збільшення цієї розчинності порівняно з контрольним розчинником, який використовують у сучасній технології нейтралізації олій та жирів, — водою. Методи. Солі жирних кислот (мила) отримано способом омилення зразків рафінованих соняшникової, пальмоядрової, кокосової олій, а також ряду жирних кислот гідроксидом натрію, виділення жирних кислот із суміші та їх подальшого омилення. Для планування експерименту і обробки даних застосовано математичні методи з використанням програмних пакетів Місrosoft Ехсеl і Statistica. Результати. Досліджено розчинність отриманих натрієвих солей стеаринової, пальмітинової, міристинової, лауринової, олеїнової, лінолевої і ліноленової жирних кислот у 3­компонентному нейтралізувальному розчині за різних температур. Досліджено граничну розчинність натрієвих солей (мил) пальмового стеарину, пальмової, кокосової, пальмоядрової олій, пальмового олеїну, соняшникової і соєвої олій в основі нейтралізувального розчину від температури. Висновки. Обґрунтовано рекомендації щодо розчинності натрієвих солей жирних кислот та їх сумішей в нейтралізувальному розчині, а саме: гранична розчинність солей означених жирних кислот та їх сумішей, що містяться в цих оліях, у нейтралізувальному розчині за температури 60–65°С коливається в межах від 25 до 47%; гранична розчинність мил жирних кислот в заданому діапазоні температур в основі нейтралізувального розчину перевищує таку в воді в 2,5–4,7 раза. Запропоновано використовувати концентровані соапстоки після нейтралізації олій та жирів в нейтралізувальному розчині обґрунтованого складу після подальшої обробки як рідке туалетне мило. Причому концентрація соапстоку в ньому (в перерахунку на жирні кислоти) має становити близько 20% (згідно з вимогами нормативної документації на рідке мило).


Ключові слова: солі жирних кислот, мильно-лужний розчин, поверхневий натяг, розчинність, рідке мило.



Бібліографія
  1.  Арутюнян Н.С., Корнена Е.П., Нестерова Е.А. Рафинация масел и жиров. Теоретические основы, практика, технология, оборудование. Санкт-Петербург: ГИОРД, 2004. 288 с.
  2.  Crengros J. The refining of sunflower oil. J. Oil & Fats International. 1994. № 6. P. 19–23.
  3.  Leibovitz Z., Rucnenstein С. New processes in degumming, bleaching, deacidification deodorezation and winterizing of adible oils. Revue France Corps gras. 1991. № 7/8. Р. 303–308.
  4.  Пат. 2258734 РФ C11B3/00. Способ рафинации растительного масла. В.М. Шевченко, В.И. Худолей, В.В. Исаева и др. ЗАО «Рабочий». № 2004124025/13; заявл.: 10.08.2004; опубл. 20.08.2005.
  5.  Dijkstra A.J., Van Opstal M. The total degumming process. J. Amer. Oil Chem. Soc. 1998. V. 66, Іs. 7. C. 1002–1009.
  6.  Ливинский A.A. Тенденции развития технологии рафинации и оборудования для ее осуществления в отечественной практике. Масла и жиры. 2005. № 11. С. 16–17.
  7.  Кошкарев И.А. Тенденции развития производства подсолнечных рафинированных растительных масел. Масложировая промышленность. 2002. № 3. С. 14–16.
  8.  Петік І.П., Гладкий Ф.Ф., Федякіна З.П. та ін. Вплив компонентного складу основи нейтралізуючого розчину на його характеристики. Вісник Національного технічного університету «Харківського політехнічного інституту». Харків: НТУ «ХПІ», 2011. № 58. С. 31–35.
  9.  Петік І.П., Гладкий Ф.Ф., Федякіна З.П., Бєлінська А.П. Склад основи нейтралізуючого розчину як фактор ефективності рафінації олій та жирів. Технічні науки: стан, досягнення і перспективи розвитку м’ясної, олієжирової та молочної галузей: матеріали Міжнар. наук.-техн. конф., 22–23 березня, 2012 р.; оргкомітет: А.І. Українець (голова). Київ: НУХТ, 2012. С. 108.
  10.  Петік І.П. Зниження вмісту продуктів окиснення в оліях, які пройшли нейтралізацію в розчині, що містить етанол. Вісник Національного технічного університету «Харківського політехнічного інституту». Харків: НТУ «ХПІ», 2013. № 16 (989). С.150–152.
  11.   Агапьев Б.Д., Белов В.Н., Кесаманлы Ф.П. и др. Обработка экспериментальных данных. Санкт-Петербург: Изд-во СПб. ГТУ, 2001. 83 с.
  12.  Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики: учебник; под ред. И.И. Елисеевой. 5-е изд., перераб. и доп. Москва: Финансы и статистика, 2004. 656 с.