11. Земля потребує стратегічного аналізу

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201902-11
Дем’янюк О. С., Бойко А. Л.
Сторінки: 82-85.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Розглянути конкретні науково обґрунтовані пропозиції щодо збереження земельних ресурсів України — матриці унікальних ґрунтів. Однією з найважливіших умов господарювання є те, що власник землі повинен мати до неї спеціалізований паспорт якості, який містив би, крім традиційних показників, контамінацію ґрунтів вірусами, бактеріями, мікроскопічними грибами і фрагментами ГМО. Така оцінка якості ґрунтів буде важливим доповненням до 5­ти основних показників, які пропонують автори статті «За яких умов земля може мати справжнього господаря». Методи. Екологічні, вірусологічні, мікробіологічні, математичні, біотехнологічні, геліокосмічні. Результати. На основі отриманих результатів багаторічних досліджень подано дискусійний матеріал щодо контамінації ґрунтів патогенами різних таксономічних груп. Результати досліджень ґрунтуються на багаторічних дослідах у різних кліматичних зонах України, які проводилися Інститутом агроекології і природокористування НААН спільно з кафедрою вірусології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ці матеріали дають змогу розглянути й сформулювати відповідні закономірності впливу мікроорганізмів та вірусів, які контамінують ґрунт, на стан розвитку рослин у процесі їх онтогенезу. При цьому особливу увагу слід зосередити на появі в ґрунтах нових видів патогенів у монокультурі. Оскільки техногенне навантаження та зміна клімату значно впливають на дов­кілля, ґрунти агроценозів за таких умов здатні накопичувати нові шкодочинні патогени для рослин. Висновки. На основі аналізу ґрунтів 18­ти областей України наведено унікальну пролонговану стратегію оцінки їх якості, яка дасть можливість продуктивно використовувати земельні ресурси.


Ключові слова: земля, екологія, ґрунт, віруси, мікроорганізми, збереження.



Бібліографія
  1. Адамчук В.В., Булгаков В.М., Надикто В.Т. За яких умов земля може мати справжнього господаря. Вісник аграрної науки. 2018. № 6. С. 81–87.
  2. Симочко Л.Ю., Дем’янюк О.С. Мікробіологія ґрунту культурних рослин за різних агроценозів. Агроекологічний журнал. 2018. № 2. С. 87–93.
  3. Шпорк П. Читая между строк ДНК. Москва: Ломоносов, 2014. 270 с.
  4. Бойко А.Л., Семчук Л.І., Войцицький В.М. Вивчення фагів фітопатогенних бактерій в Антарктиді. Агроекологічний журнал. 2004. № 4. С. 12–15.
  5. Балюк С.А., Медведев В.В., Тараріко О.Г. та ін. Про стан родючості ґрунтів в Україні: Національна доповідь. Київ, 2010. 111 с.
  6. Наукові основи сталого розвитку агроекосистем України. Екологічна безпека агропромислового виробництва: монографія; за ред. О.І. Фурдичка, А.Л. Бойка. Київ: ДІА, 2012. Т. 1. 352 с.
  7. Поліщук В.П., Будзанівська І.Г., Рижук С.М. та ін. Моніторинг вірусів рослин в агроценозах України. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 220 с.
  8. Патика В.П., Омельянець Т.Г., Гриник І.В., Петриченко В.Ф. Екологія мікроорганізмів: посібник; за ред. В.П. Патики. Київ: Основа, 2007. 132 с.
  9. Ковалів О. Українське «Ельдорадо». Газета «День». № 160–161. 7–8 вересня 2018 р.
  10. Бойко А.Л. Парадокси вірусології: проблеми та завдання. Вісник аграрної науки. 2016. № 10. С. 43–46.
  11. Адаптація агротехнологій до змін клімату: ґрунтово-агрохімічні аспекти: колективна монографія; за ред. С.А. Балюка, В.В. Медведєва, Б.С. Носка. Харків: Стильна типографія, 2018. 364 с.
  12. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях (науково-практичні рекомендації); за ред. В.В. Волкогона. Київ, 2015. 248 с.
  13. Boyko A. Phytoviruses as indicators of environment. Sprinted in the Netherlands. 2005. Р. 57–64.
  14. Загородній Ю., Бойко А. Математичні моделі в дослідженні вірусів рослин. Київ: ЕксОб, 2001. 152 с.