12. Фотосинтетична продуктивність ячменю ярого в умовах Лісостепу Правобережного

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-12
Романюк В. І.
Сторінки: 76-81.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначити вплив комплексного застосування доз азотних добрив та рістрегулюючих речовин на прояв характеру формування фотосинтетичної та зернової продуктивності різних сортів ячменю ярого в умовах Лісостепу правобережного. Методи. Застосовували загальнонаукові методи (діалектики, експерименту, аналізу та синтезу, метод гіпотез) і спеціальні, серед них: польовий — для вивчення взаємодії предмета досліджень з погодними умовами та прийомами технології вирощування; візуальний; вимірювальний та ваговий; кількісний; фізіологічний; метод суцільного поділянкового збирання — для визначення урожаю зерна ячменю ярого; лабораторний — для встановлення якісних характеристик ґрунту дослідної ділянки; дисперсійний, кореляційний і регресійний — для визначення вірогідності різниць між факторами, парних і множинних залежностей. Результати. Досліджено вплив комплексного застосування доз азотних добрив та регуляторів росту рослин на формування фотосинтетичної та насіннєвої продуктивності ячменю ярого сортів Набат та Вінницький 28. Установлено, що на варіантах досліду, де сформовано максимальні показники фотосинтетичної продуктивності (накопичення органічної речовини — 1045,9–1035,1 г/м2, чиста продуктивність фотосинтезу — 5,5–5,9 г/м2, уміст хлорофілів «а+b» — 2,29–2,14 мг/г сирої маси), спостерігається максимальна урожайність зерна культури. Найвищу врожайність зерна сорту Набат (6,39 т/га) та сорту Вінницький 28 (5,78 т/га) одержали на варіантах досліду, де на фосфорно­калійному фоні P45K45 вносили азотні добрива у дозі N90 та морфорегулятор Терпал у фазі початок виходу у трубку, що більше відповідно на 2,21 т/га або 52,8% та 1,97 т/га або 51,7% порівняно з контролем (на ділянках без добрив та обробки посівів регулятором росту рослин). Висновки. Оптимізація технології вирощування ячменю ярого за рахунок збалансованої системи удобрення, а саме внесення азотних добрив у дозі N90P45K45 та застосування регуляторів росту рослин (Біном або Терпал), забезпечує реалізацію генетичного потенціалу сортів Набат та Вінницький 28 на 60–70% та рівень урожайності зерна 6,39 і 5,78 т/га відповідно.


Ключові слова: ячмінь ярий, сорти, дози азотних добрив, регулятори росту рослин, фотосинтетична продуктивність, урожайність.



Бібліографія
  1. Бельдій Н., Загинайло М., Носуля А. Ячмінь — культура прибуткова. Пропозиція. 2012. Вип. С. 12–14.
  2. Бомба М.Я., Бомба М.И. Формирование урожая ярового ячменя на Украине. Зерновые культуры. 2001. № 2. С. 22–24.
  3. Єремєєв В.Н., Єфімов В.В. Регіональні аспекти глобальної зміни клімату. Вісник НАН України. 2003. № 2. С. 14–19.
  4. Петриченко В.Ф. Наукові основи виробництва та використання сої у тваринництві. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 71. С. 108.
  5. North J.J., Laubscher C.P., Ndakidemi P.A. Effect of the growth retardant Cycocel® in controlling the growth of Dombeya burgessiae. Afr. J. Biotechnol. 2010. 9 (29): P.4529–4533.
  6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  7. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев. Тимирязевское чтение. Москва, 1956. 94 с.
  8. Гольд В.М., Гаевский Н.А., Голованова Т.И. Физиология растений: метод. указания по лаб. работам. Красноярск: ИПК СФУ, 2008. 61 с.
  9. Murchie E.H., Niyogi K.K. Manipulation of photoprotection to improve plant photosynthesis. Plant Physiol. 2011. (155). № 1. P. 86–92. doi: 10.1104/pp.110.168831
  10. Dodd I.C., Whalley W.R., Ober E.S. et al. Genetic and management approaches to boost UK wheat yields by ameliorating water deficits. J. Exp. Bot. 2011. № 62. P. 5241–5248. doi: 10.1093/jxb/err242. Epub 2011 Sep 2
  11. Петриченко В.Ф. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур. Вісник аграрної науки. 2003. С. 15–19.
  12. Каленская С.М., Токарь Б.Ю. Урожайность ячменя ярового в зависимости от уровня минерального питания. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2015. Вип. 23. С. 30–33.
  13. Деева В.П. Ретарданты — регуляторы роста растений. Минск: Наука и техника, 1980. 176 с.
  14. Рибалко О.І., Моргун Б.В., Поліщук С.С. Ячмінь як продукт функціонального харчування. Київ: Логос. 2016. 619 с.