03. Ефективність прикореневого азотного підживлення пшениці озимої в умовах посушливої осені Cхідного Лісостепу України

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201905-03
Попов С. І., Авраменко С. В., Шевченко Т. В.
Сторінки: 22-30.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Дослідити вплив різних доз аміачної селітри та карбаміду на врожайність та якість зерна пшениці озимої залежно від попередника, фону живлення та погодних умов вирощування. Методи. Загальнонаукові: польові досліди, лабораторний (фізико­хімічні показники якості зерна), розрахунково­порівняльний та статистичний. Результати. На чорноземі типовому середньогумусному Лівобережного Лісостепу України прикореневе азотне підживлення у фазі кущіння в дозі N40 залежно від фону живлення після чорного пару сприяло підвищенню врожайності зерна у варіантах з унесенням аміачної селітри на 0,75–0,81 т/га, карбаміду — на 0,71–0,92, а після гороху на зерно — відповідно на 0,71–0,72 та 0,69–0,80 т/га. За однакових доз підживлення істотної різниці в урожайності та якості зерна між формами азоту не встановлено, а збільшення дози внесення з N40 до N60 було економічно неефективним. Найвищу окупність 1 кг азоту зерном забезпечила доза N20 після чорного пару на неудобреному фоні — 29,5–35,5 кг. За сприятливих погодних умов прикореневе внесення N40 та N60 сприяло одержанню зерна 2–3­го класів після чорного пару та 3–5­го — після гороху. Висновки. Поєднання основного удобрення (на фоні післядії гною N30P30K30) та прикореневого азотного підживлення у фазі кущіння аміачною селітрою або карбамідом у дозі N40 є ефективним заходом підвищення врожайності та якості зерна пшениці озимої. Оптимізація внесення обох видів азотних добрив прикореневим способом після чорного пару та гороху однаковою мірою підвищувала їх ефективність та окупність зерном, особливо за посушливих умов осіннього періоду.


Ключові слова: пшениця озима, аміачна селітра, карбамід, прикореневе підживлення, врожайність, якість зерна.



Бібліографія
  1. Ларченко К.А., Моргун Б.В. Ознаки якості зерна пшениці та методи їх поліпшення. Физиология и биохимия культурных растений. Киев, 2010. Т. 42, № 6. С. 26–31.
  2. Черенков А.В., Солодушко М.М., Желязков О.І., Хорішко С.А. Сучасні технології вирощування пшениці озимої в зоні Степу. Дніпропетровськ, 2014. 115 с.
  3. Десятник Л.М., Коцюбан Д.А. Вплив попередників, системи удобрення та основного обробітку ґрунту на урожайність озимої пшениці в Степу України. Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2008. № 33–34. С. 117–120.
  4. Чумак В.С., Євтушенко В.В., Цилюрик О.І. Вплив погодних умов, попередників та добрив на продуктивність озимої пшениці. Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2007. № 18, 19. С. 78–81.
  5. Попов С.І., Фурсова Г.К., Авраменко С.В., Леонов О.Ю. Формування якості зерна пшениці озимої залежно від системи удобрення за різних погодних умов. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. Харків: Магда LTD, 2014. № 17. С. 50–59.
  6. Черенков А.В., Шевченко М.С., Хорішко С.А., Романенко О.Л. Продуктивність сучасних сортів озимих культур в Степу України. Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2010. № 39. С. 3–7.
  7. Чайка В.М., Адаменко Т.І. Зміна клімату та фітосанітарний стан агроценозів у зоні Лісостепу. Агроном. 2008. № 2. С. 11–15.
  8. Попов С.І., Авраменко С.В., Бондаренко Є.С. Погодні умови та їх вплив на формування врожайності озимих культур у східному Лісостепу України. Основи управління продуктивним процесом польових культур: монографія; за ред. В.В. Кириченка. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. С. 595–615.
  9. Желязков О.І. Формування показників якості зерна пшениці озимої залежно від попередників, строків сівби та норм висіву насіння в Присивашші. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2011. № 40. С. 175–179.
  10. Жемела Г.П. Добрива, урожай і якість зерна. Київ: Урожай, 1991. 136 с.
  11. Гасанова І.І., Бондаренко А.С., Пороцька Л.П., Гирка А.Д. Вплив заходів агротехніки на якість зерна озимої пшениці в північному Степу. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2006. № 26, 27. С. 95–98.
  12. Янковський Ю., Бокоч І. Агротехніка озимої пшениці. Пропозиція. 2006. № 9. С. 60–63.
  13. Дергачов О.Л. Вплив строків сівби та фонів мінерального живлення на хлібопекарську якість зерна озимої пшениці. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла. 2010. Вип. 10. С. 247–253.
  14. Шевченко А.І. Агрохімія і технології в сучасному землеробстві: альтернативи і перспективи. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ре­месла. 2010. Вип. 10. С. 222–229.
  15. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В., Корнійчук О.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. Львів: НВФ «Укр. технології», 2010. 1088 с.
  16. Пасічник Н.А. Азотне живлення пшениці озимої на лучно-чорноземному ґрунті Північного Лісостепу. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство». Харків, 2006. С. 141–149.
  17. Черенков А.В., Нестерець В.Г., Солодушко М.М., Гасанова І.І. та ін. Пшениця озима в зоні Степу, кліматичні зміни та технології вирощування; за ред. А.В. Черенкова. Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2015. С. 342–343.
  18. Dogan R., Bilgili U. Effects of previous crop and N-fertilization on seed yield of winter wheat (Triticum aestivum L.) under rain-fed Mediterranean conditions. Bulg. J. agr. Sc. 2010. Т. 16, № 6. P. 733–739.
  19. Дудкіна О., Каплун А. Азотне підживлення пшениці. Пропозиція. 2010. № 7. С. 22–24.
  20. Николаев Е.В. Резервы увеличения производства зерна сильной и ценной пшеницы. Москва: Колос, 1983. 270 с.
  21. Попов С.І., Бондаренко Є.С., Курилов О.С. Вплив азотних підживлень на врожайність і якість зерна пшениці озимої. Вісник центрального наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2018. № 24. С. 68–78.
  22. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.