01. Отримання органічного добрива з відновлюваної рослинної сировини

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-01
Скрильник Є. В., Кутова А. М., Гетманенко В. А., Цигічко Г. О.
Сторінки: 5-10.

Короткий огляд
Мета. Дослідити вплив застосування обробки соломи ячменю мікробіологічними препаратами та гуматом калію перед компостуванням з послідом і торфом на мікробіологічний та агрохімічний склади органічного добрива. Методи. Модельні, аналітичні, статистичні. У досліді застосовували свіжий курячий послід вологістю 68%, торф верховий вологістю 32%, солому ячменю вологістю 14%. Солома ячменю перед змішуванням попередньо була оброблена розчинами мікробіологічних препаратів і гуматом калію із розрахунку 200 л робочого розчину на 1 т соломи. Тривалість процесу компостування — 6 міс. Результати. Установлено, що попередня обробка соломи мікробіологічними та гуматвмісними препаратами прискорює процес її розкладання, що, у свою чергу, сприяє поліпшенню якості органічного добрива. Наведено мікробіологічну та агрохімічну характеристики отриманих органічних добрив. Систематичне застосування органічного добрива на основі соломи допоможе збагатити ґрунт органічною речовиною, компонентами мінерального живлення, корисною мікрофлорою, що підвищить його біологічну активність і сприятиме зниженню кислотності. Висновки. Обробка соломи ячменю перед компостуванням мікробіологічним препаратом, що містить молочнокислі бактерії, дріжджі, пурпурні несірчані бактерії, або мікробіологічним препаратом, основним складником якого є клітини Azotobacter chroococcum, або гуматом калію сприяє інтенсивному розкладанню безазотистих органічних сполук соломи, підвищенню пулу мікроорганізмів і чисельності грибів. У результаті компостування рослинної сировини протягом 6 міс. можна отримати органічне добриво з умістом органічної речовини не менше 70%, умістом азоту на суху речовину — не менше 2,8, фосфору — не менше 2,3, калію — не менше 1,6%.


Ключові слова: солома, органічне добриво, макроелементи, мікроорганізми.



Бібліографія
  1. Колісник Н.М., Тимофійчук Б.В., Сендецький В.М. та ін. Деструкція соломи — невід’ємна складова біологізації землеробства. Посібник українського хлібороба. 2017. Т. 1. С. 279–280.
  2. Коваленко А. Бактерії для решток. The Ukrainian Farmer. 2017. № 7. С. 94–96.
  3. Чабанюк Я.В., Бровко І.С., Кордунян О.О. ДЦ (деструктор целюлози) — препарат для управління ґрунтовою родючістю. Аграрна наука — виробництву. 2016. № 4. С. 7–8.
  4. Дедов А.А., Дедов А.В., Несмеянова М.А. Динамика разложения растительных остатков в черноземе типичном и продуктивность культур севооборота. Агрохимия. 2016. № 6. С. 3–8.
  5. Beck-Broichsitter S., Fleige H., Horn R. Compost quality and its function as a soil conditioner of recultivation layers — a critical review. International Agrophysics. 2018. № 32. P. 11–18. DOI: 10.1515/intag-2016-0093
  6. Имранова Е.Л., Кириенко О.А. Изготовление компоста из растительных отходов: методические указания к выполнению лабораторной работы по курсу «Основы микробиологии и биотехнологии» для студентов специальности 280201.65 «Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов». Хабаровск, 2010. 17 с.
  7. Звягинцев Д., Асеева И., Бабьева Н., Мирчинк Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии. Москва: МГУ, 1980. 224 с.
  8. ДСТУ EN 13040:2005. Меліоранти ґрунту та середовища росту. Готування проб до хімічного та фізичного аналізу, визначення вмісту сухої речовини, вмісту вологи та лабораторно ущільненої насипної щільності (EN 13040:1999, IDT). [Чинний від 2008–01–01]. Київ, 2008. 10 с. (Національний стандарт України).
  9. ДСТУ EN 13039:2005. Меліоранти грунту та середовища росту. Визначення вмісту органічної речовини та золи (EN 13039:1999, IDT). [Чинний від 2008–01–01]. Київ, 2008. 4 с. (Національний стандарт України).
  10. ДСТУ EN 13037:2005. Меліоранти ґрунту та середовища росту. Визначення рН (EN 13037: 1999, IDT). [Чинний від 2008–01–01]. Київ, 2008. 4 с. (Національний стандарт України).
  11. ДСТУ 7911:2015. Добрива органічні та органо-мінеральні. Методи визначення сумарної масової частки азоту та масової частки амонійного азоту. [Чинний від 2017–07–01]. Київ, 2016. 12 с. (Національний стандарт України).
  12. ДСТУ ISO 5316:2003. Добрива. Екстрагування водорозчинних фосфатів (ISO 5316:1977, IDT). [Чинний від 2004–10–01]. Київ, 2004. 6 с. (Національний стандарт України).
  13. ДСТУ 7949:2015. Добрива органічні. Метод визначення масової частки загального калію. [Чинний від 2016–09–01.]. Київ, 2016. 8 с. (Національний стандарт України).
  14. ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини. [Чинний від 2005–07–01]. Київ, 2005. 14 с. (Національний стандарт України).
  15. ДСТУ 8454:2015. Добрива органічні. Методи визначення органічної речовини. [Чинний від 2017–07–01]. Київ, 2017. 15 с. (Національний стандарт України).