Вісник аграрної науки

Реформування галузі сучасного насінництва України

І. Гриник, В. Хаджиматов — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. На основі діагностики стану насінництва в Україні та аналізу міжнародного досвіду обґрунтувати модель реформування галузі, сумісну з євроінтеграційними зобов’язаннями держави. Методи. Застосовано методи інституційного аналізу, порівняльноправового аналізу, сценарного економічного моделювання та нормативнопроєктного аналізу. Результати. Встановлено причини, з яких за наявності достатнього законодавства ринок насіння в Україні функціонує переважно поза правовим полем. Зокрема, під урожай 2024 р. сертифікованим насінням пшениці озимої та ярої було засіяно лише 6,67% її площі, а значна частина зібраної сої (за оцінками, до 80%) є генетично модифікованою продукцією, яку реалізують на світових ринках без належного маркування. За результатами порівняльного аналізу регуляторних систем Франції, Німеччини та Польщі обґрунтовано концепцію реформування галузі за 3 взаємопов’язаними напрямами: створення єдиного компетентного органу з охорони прав на сорти рослин і сертифікації насіння, запровадження прозорого внеску з експорту товарного зерна на розвиток селекції (за французькою моделлю CRIV), побудова єдиної цифрової системи простежуваності насіннєвого матеріалу від посіву до сертифіката. Висновки. Насінництво в Україні є галуззю з достатньо розвиненим законодавством за недостатнього рівня його реалізації. Запропонована реформа цієї галузі фінансується ринковими механізмами, забезпечує очікуваний річний ефект, що за розрахунками наближається до 700 млн дол., і узгоджує галузь з постійно зростаючими вимогами ЄС.

Землеустрій як наука та його значення в умовах сучасних земельних відносин в Україні

Й. Дорош, Ш. Ібатуллін, О. Дорош, О. Сакаль, А. Тарнопольський — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Провести комплексний аналіз землеустрою як науки в контексті сучасних земельних відносин в Україні. Розглянути предмет і об’єкт науки землеустрою з урахуванням трансформаційних процесів у земельній сфері; дослідити її методологічні засади й теоретичну систему, що забезпечують сталий розвиток і раціональне використання земельних ресурсів країни; проаналізувати актуальні виклики та тенденції розвитку в умовах ринкових перетворень, децентралізації влади й подолання наслідків воєнних дій. Методи. Використано методи систематизованого огляду та концептуального аналізу (для вивчення наукових праць), історикогенетичний (для дослідження еволюції науки землеустрою), абстрактнологічний (для теоретичних узагальнень щодо предмета, об’єкта й методології цієї науки), а також метод узагальнення (для формулювання висновків і пропозицій). Результати. Запропоновано напрями вдосконалення науковометодологічного апарату землеустрою для вирішення сучасних завдань, пов’язаних із земельними відносинами в Україні. Висновки. Доведено, що землеустрій сформувався як фундаментальна міждисциплінарна наука та прикладна галузь, яка вивчає закономірності, принципи, методи й механізми розподілу, організації використання та охорони земель у багатовимірному просторі. Це визначення землеустрою знайшло відображення в сучасному науковому осмисленні його предмета, об’єкта, методології й теоретичної системи в умовах сучасних земельних відносин в Україні.

Оптимізація технології вирощування гороху посівного в умовах Лісостепу

В. Камінський, С. Дворецька, Т. Каражбей — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Визначити закономірності формування продуктивності гороху посівного залежно від гідротермічних умов та оптимізації елементів технології його вирощування (мінерального живлення, інокуляції насіння й позакореневого підживлення) для максимальної реалізації його генетичного потенціалу. Методи. Польовий (проведення стаціонарного польового досліду), лабораторнопольовий (морфофізіологічний) (вивчення параметрів росту та розвитку рослин), хімікоаналітичний (визначення агрохімічної характеристики ґрунту), порівняльнорозрахунковий (моніторинг температурного режиму й кількості опадів порівняно із середньобагаторічними значеннями), статистичний (підтвердження достовірності отриманих результатів). Результати. Дослідження, які проводили впродовж 2021–2025 рр. в умовах північної частини Лісостепу в стаціонарному польовому досліді ННЦ «Інститут землеробства НААН» на темносірому опідзоленому ґрунті, підтвердили істотну залежність урожайності культури від вологозабезпечення у фазах бутонізації та цвітіння. Найвищу врожайність зерна гороху посівного (4,59 т/га) отримано у сприятливому за погодними умовами 2025 р., через посуху у 2023 р. цей показник у контролі знизився до 1,67 т/га. Установлено, що комплексна інтенсифікація технології вирощування гороху посівного сприяє збільшенню вдвічі площі листкової поверхні (до 434,0 см2/росл.) порівняно зі значенням у контролі. Найбільший ефект дає роздрібне внесення азоту на фоні P45K60. Визначальним фактором продуктивності культури є кількість бобів на рослині. За оптимального живлення цей показник зростає на 39,5% (до 4,80 шт./росл.), а індивідуальна маса рослини підвищується на 64,7%. Інокуляція насіння є одним із найбільш ефективних заходів, що забезпечує приріст урожаю гороху посівного на 0,35 т/га, а використання мікродобрив у критичних фазах (інтенсивного росту та бутонізації) сприяє додатковому формуванню 0,3–0,5 т/га зерна. Висновки. Інтенсивна технологія вирощування гороху посівного, яка поєднує інокуляцію насіння, збалансоване мінеральне живлення N30P45K60 + N15 чи P45K60 + N30 і позакореневе підживлення, дає змогу підвищити врожайність гороху на 73% (в середньому до 3,72 т/га) порівняно з базовою технологією, забезпечуючи високу адаптивність культури до кліматичних змін.

Твердість чорнозему опідзоленого за різних способів обробітку в агроценозі короткоротаційної сівозміни

О. Демиденко — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Виявити закономірності профільного розподілу твердості ґрунту, провести типізацію її значень і встановити кореляційні зв’язки з вологістю чорнозему опідзоленого сильнореградованого під впливом систематичної оранки, поверхневого обробітку на глибину 10–12 см упродовж 10 років, а також за переходу на Notill після оранки впродовж 5 років і поверхневого обробітку впродовж 5 років в агроценозі 5пільної зернової сівозміни в умовах Центрального Лісостепу. Методи. Польовий (встановлення впливу різних систем обробітку на вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому), аналітичний (визначення вмісту гумусу за методом Тюріна), розрахунковий (розрахунок балансу гумусу в 5пільній сівозміні) та статистичнодисперсійний аналіз із використанням комп’ютерної програми Statistica 10. Результати. Дослідження проводили у 2021–2025 рр. на експериментальній базі Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» в умовах польового стаціонарного досліду, закладеного у 2010 р. Географічні координати сща Холоднянського (Черкаська обл.) — 49°11¢14² пн. ш. та 31°51¢58² сх. д. Ґрунтовий покрив поля — чорнозем опідзолений сильнореградований малогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесі. У весняний період (максимальний рівень зволоженості) твердість ґрунту в товщі ґрунту 0–20 см за оранки і Notill після оранки була < 10 кг/см2, водночас за поверхневого обробітку та Notill після поверхневого обробітку вона сягала верхньої межі оптимального значення. У товщі ґрунту 0–40 см твердість ґрунту незалежно від способу обробітку була в межах оптимальних значень — 11,5–16,7 кг/см2. На глибині 35–60 і 0–60 см за поверхневого обробітку і Notill твердість відповідала задовільним умовам росту (20–21 кг/см2), за оранки — несприятливим умовам росту рослин (> 21,0 кг/см2). У липні за найнижчого рівня зволоженості в шарі ґрунту 0–20 см за оранки твердість відповідала оптимальним умовам росту рослин, а за поверхневого обробітку і Notill умови росту були задовільними (> 21,0 кг/см2). У товщі ґрунту 0–40 см незалежно від способу обробітку умови росту були незадовільними, його твердість сягала критичних значень (> 30,0 кг/см2), як і на глибині 35–60 та 0–60 см 47,5–54,2 та 41,2–44,0 кг/см2 відповідно. Розрахунок показав, що між твердістю й вологістю ґрунту в товщі ґрунту 0–30 см виявлено обернений кореляційний зв’язок на рівні сильної кореляції незалежно від способу обробітку ґрунту: R = –0,74…0,79 ± 0,02, R2 = 0,55–0,62. За оранки та поверхневого обробітку зростанню на одиницю вологості ґрунту відповідало збільшення або зменшення його твердості на 0,21 кг/см2.. За Notill після оранки та Notill після поверхневого обробітку зменшенню на одиницю вологості ґрунту відповідало 0,25 кг/см2 його твердості, що в 1,19 раза вище, ніж за оранки. Висновки. Із застосуванням Notill після оранки та поверхневого обробітку порівняно з оранкою і поверхневим обробітком у напівтовщах ґрунту 0–30 см, 30–60 та 0–60 см твердість ґрунту перебуває в інтервалі оптимальних і задовільних значень за високих показників його вологості. У весняний період із застосуванням Notill як за оранки, так і за поверхневого обробітку формуються оптимальні умови для росту рослин, у літній період умови росту культур за твердістю є незадовільними за всіх систем обробітку ґрунту. Найбільше вони погіршуються за поверхневого обробітку.

Вплив біоорганічного добрива на основі пташиного посліду на елементи продукційного процесу пшениці озимої

Л. Шевченко, І. Бондар — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Дослідити вплив біоорганічного добрива, отриманого завдяки компостуванню курячого посліду за інтродукції до субстрату селекціонованих мікроорганізмів, на продукційний процес пшениці озимої. Методи. Польовий (визначення фізіологічних і біометричних параметрів рослин пшениці озимої), лабораторний (встановлення якісних показників зерна), статистичний (визначення достовірності отриманих результатів). Результати. Польові досліди з пшеницею озимою сорту Кубус проводили у 2024–2025 рр. на стаціонарному дослідному полі Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (м. Чернігів) на чорноземі опідзоленому. Дослідженням продукційного процесу пшениці озимої в польових умовах доведено поліпшення перезимівлі рослин за використання біоорганічного добрива, яке позитивно впливає на асиміляційний апарат культури та ефективність використання світлової енергії, збільшуючи площу листкової поверхні й уміст хлорофілу (b). Застосування біоорганічного добрива сприяло покращенню показників формування ключових елементів структури врожаю — кількості та маси зерен у колосі, маси 1000 зерен — та отриманню найвищої в досліді якості продукції за показниками натури, склоподібності та вмісту зерна, ураженого фузаріозом. Відзначено також достовірне збільшення маси кореневої системи рослин. За використання біоорганічного добрива нормою 10 т/га приріст урожаю становив 39,5%, традиційного компосту та мінеральних добрив — відповідно, 27,0 та 22,4%. Такий результат отримано завдяки наявності в експериментальному добриві не лише елементів живлення, а й фізіологічно активних речовин мікробного походження, які утворюються та накопичуються у процесі біотрансформації органічного субстрату. Висновки. Застосування біоорганічного добрива, отриманого в процесі компостування курячого посліду із залученням Trichoderma harzianum PD3 та Bаcillus megaterium 362 в технології вирощування пшениці озимої, позитивно впливає на продукційний процес культури, забезпечує підвищення врожайності та показників якості зерна.

Особливості формування врожайності сорго цукрового залежно від способів сівби та мінерального живлення в зоні Південного Лісостепу України

О. Войняк, В. Кравченко — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Встановити вплив норм висіву насіння та систем мінерального живлення на формування врожайності зеленої маси і вміст сухої речовини гібридів сорго цукрового в умовах Правобережного та Лівобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. у с. Юрівці Полтавської обл. (Лівобережний Лісостеп України) та с. Агрономічному Вінницької обл. (Правобережний Лісостеп України) із застосуванням таких методів: польових (закладання дослідів, фенологічні спостереження, визначення біометричних показників рослин і врожайності зеленої маси), лабораторних (встановлення вмісту сухої речовини), порівняльнорозрахункових (оцінювання продуктивності й ефективності досліджуваних елементів технології вирощування). Уміст сухої речовини визначали термостатноваговим методом. Статистичний аналіз отриманих даних з урахуванням HIP0,05 здійснювали методом дисперсійного аналізу із застосуванням програми Microsoft Excel 16 та платформи AgroStats. Результати. Встановлено істотний вплив норми висіву насіння та системи мінерального живлення на формування врожайності сорго цукрового. Найвищі показники врожайності зеленої маси отримано за норми висіву 130 тис. шт./га та одночасного застосування стимулятора БіокомплексБТУ і мікродобрив Квантум. В умовах Лівобережного Лісостепу (тип ґрунту — чернозем опідзолений) максимальна врожайність у гібрида Медовий cягала 76,2 т/га, а в умовах Правобережного Лісостепу (сірі лісові ґрунти) — 80,5 т/га, що перевищувало контроль, відповідно, на 12,4 та 13,5 т/га. У гібридів Фаворит і Троїстий приріст урожайності за аналогічних умов становив 11,0–11,3 та 10,0–10,6 т/га, відповідно. Уміст сухої речовини також залежав від досліджуваних факторів і зростав зі збільшенням норми висіву насіння та застосуванням комплексного підживлення. Найвищі показники спостерігали в гібрида Медовий — 35,6% у Лівобережному Лісостепу та 35,9% у Правобережному Лісостепу за норми висіву 130 тис. шт./га і застосування БіокомплексБТУ + Квантум. Достовірність отриманих результатів підтверджено статистичною обробкою даних; НІР0,05 для факторів «гібрид», «норма висіву» та «система живлення» становила, відповідно, 0,7–1,15, 1,3–1,57 та 0,7–0,89 т / га. Висновки. Найефективнішим поєднанням елементів технології вирощування сорго цукрового в умовах Південного Лісостепу України є використання гібрида Медовий за норми висіву 130 тис. шт./га з одночасним застосуванням стимулятора БіокомплексБТУ та мікродобрив Квантум. Такий варіант забезпечував формування врожайності зеленої маси на рівні 76,2–80,5 т/га, а також уміст сухої речовини 35,6–35,9%, що є статистично достовірним перевищенням контрольних показників.

Підвищення продуктивності відлучених поросят шляхом використання самогодівниці вдосконаленої конструкції

С. Кучер — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Вдосконалити умови годівлі відлучених поросят шляхом застосування самогодівниці нової конструкції для підвищення їхньої продуктивності. Методи. Дослідження проводили у 2024–2025 рр. в умовах Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» на свинях великої білої породи. Продуктивність тварин оцінювали за методиками Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Особливості їхньої поведінки вивчали методом хронометражу та візуальних спостережень. Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики. Результати. Встановлено, що використання самогодівниці вдосконаленої конструкції під час вирощування відлучених поросят сприяє підвищенню ефективності годівлі. Тефлонове покриття внутрішніх поверхонь запобігає налипанню та зависанню комбікорму, а обертовий багатолопатевий шкребок забезпечує безперервне надходження свіжого корму до корита. Додаткове оснащення годівниці дзвіночками стимулює інтерес поросят до корму та підвищує їхню кормову активність. Застосування експериментальної самогодівниці позитивно вплинуло на інтенсивність росту молодняку: жива маса поросят збільшилася на 18,66% порівняно з контрольною групою. Висновки. Експериментальна самогодівниця забезпечує оптимальне споживання кормів сухої, рідкої та зволоженої консистенції, що сприяє нормалізації харчової поведінки відлучених поросят, покращенню розвитку внутрішніх органів та підвищенню продуктивності тварин. Використання експериментальної самогодівниці сприяло підвищенню додаткової вартості продукції до 294,66 грн/гол.

Вплив культур короткоротаційної сівозміни та органічного удобрення на динаміку продуктивної вологи в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу

С. Савченко — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Визначити вплив культур короткоротаційної сівозміни та різних систем органічного удобрення на вміст і динаміку продуктивної вологи у ґрунті (чорнозем типовий малогумусний грубопилуватолегкосуглинковий) в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу. Методи. Польовий — визначення взаємодії об’єктів досліджень, лабораторний — визначення вмісту продуктивної вологи в ґрунті за період вегетації культур трипільної сівозміни, математикостатистичний — проведення статистичної обробки отриманих результатів досліджень. Результати. За результатами досліджень, проведених у 2023–2025 рр. у зоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу на території Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН», виявлено особливості формування запасів продуктивної вологи ґрунту в короткоротаційній сівозміні залежно від різних видів органічного удобрення, зокрема вивчено вплив побічної продукції попередника, сидеральної культури, біодобрива та їх поєднання на динаміку продуктивної вологи в шарах ґрунту 0–20, 0–50 та 0–100 см під посівами сої, пшениці ярої та гречки. Встановлено, що комплексне застосування побічної продукції попередників, сидератів і біодобрив сприяло більш раціональному використанню вологи протягом вегетації польових культур. Визначено, що на час сівби найбільші запаси вологи в шарі ґрунту 0–20 см були під пшеницею ярою (до 41,9 мм), тоді як найнижчі — під гречкою (29,7–30,8 мм). У більш глибоких горизонтах (0–100 см) вищі значення були в контрольних варіантах. Висновки. Застосування комплексного удобрення знижувало загальні витрати продуктивної вологи на 5–7% порівняно з контролем, тоді як контрольні варіанти характеризувалися вищими початковими запасами вологи в ґрунті (145,6–167,4 мм). Водночас водний режим за вегетаційний період залишався достатнім для формування сходів і розвитку культур.

Вплив різних систем органічного удобрення на забур’яненість посівів зернових культур короткоротаційної сівозміни

Є. Савченко — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Мета. Встановити закономірності формування забур’яненості посівів сої, пшениці ярої та проса залежно від системи органічного удобрення в короткоротаційній сівозміні. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. у стаціонарному польовому досліді Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» у підзоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному. У трипільній сівозміні соя–пшениця яра–просо порівнювали 4 варіанти удобрення: побічна продукція попередника, побічна продукція попередника + сидерат, побічна продукція попередника + + БіоГель, побічна продукція попередника + сидерат + БіоГель. Забур’яненість визначали кількісним і кількісноваговим методами у фазі повних сходів культур та перед збиранням урожаю. Результати. Найвищу початкову щільність бур’янів зафіксовано в контрольних варіантах: 194 шт./м2 у сої, 207 шт./м2 у пшениці ярій та 114 шт./м2 у просі. Одночасне використання сидерата й біодобрива знизило кількість бур’янів перед збиранням до 68, 41 і 13 шт. / м2 відповідно. Найбільше зменшення сухої маси бур’янів порівняно з контролем отримано в посівах проса (53,3%) і пшениці ярої (51,5%), що свідчить про посилення конкурентної здатності агрофітоценозів за комплексної біологізації удобрення. Висновки. Поєднання побічної продукції попередника, післяжнивного сидерата й рідкого біодобрива забезпечує найефективніше пригнічення бур’янового компонента в органічній короткоротаційній сівозміні, особливо у 2й половині вегетації, коли формується основна фітомаса сегетальної рослинності.

П. Т. Саблуку — 85

- - — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

А. Ф. Стельмаху — 85

- - — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

О. В. Демиденку — 70

- - — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

С. П. Долецькому — 70

- - — нд, 05 лип 2026 00:00:00 +0300

Вісник аграрної науки

Реформування галузі сучасного насінництва України

Землеустрій як наука та його значення в умовах сучасних земельних відносин в Україні

Оптимізація технології вирощування гороху посівного в умовах Лісостепу

Твердість чорнозему опідзоленого за різних способів обробітку в агроценозі короткоротаційної сівозміни

Вплив біоорганічного добрива на основі пташиного посліду на елементи продукційного процесу пшениці озимої

Особливості формування врожайності сорго цукрового залежно від способів сівби та мінерального живлення в зоні Південного Лісостепу України

Підвищення продуктивності відлучених поросят шляхом використання самогодівниці вдосконаленої конструкції

Вплив культур короткоротаційної сіво­зміни та органічного удобрення на динаміку продуктивної вологи в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу

Вплив різних систем органічного удоб­рення на забур’яненість посівів зернових культур короткоротаційної сівозміни

П. Т. Саблуку — 85

А. Ф. Стельмаху — 85

О. В. Демиденку — 70

С. П. Долецькому — 70

Вплив культур короткоротаційної сівозміни та органічного удобрення на динаміку продуктивної вологи в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу

Вплив різних систем органічного удобрення на забур’яненість посівів зернових культур короткоротаційної сівозміни