Гіптенко Н. М., Ліханов А. Ф.
Сторінки: 45-48.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Дослідити динаміку вмісту хлорофілів а і b та каротиноїду k у листках помідора (Lycopersicоn esculentum Mill.) у перспективних гібридів: КДС-5 F1(к), Еней F1, Бармалей F1, Побратим F1, Ятрань F1, Веселка F1 протягом вегетації в основних фазах розвитку (бутонізація, цвітіння, плодоношення) в умовах плівкових теплиць. Методи. Лабораторні, вегетаційні, вимірювально- ваговий, біохімічні, математико-статистичний. Результати. Проаналізовано особливості функціонування пігментної системи гібридів F1 помідора залежно від умов вирощування розсади в касетах у закритому ґрунті. Установлено фазову динаміку вмісту пластидних пігментів і каротиноїдів в умовах плівкових теплиць. Показники пігментного складу у листках гібридів Бармалей F1, Побратим F1, Ятрань F1 є вищими порівняно з іншими досліджуваними гібридами F1 помідора. Висновки. Найкращим способом вирощування розсади є касети. Показано, що кількісний вміст пластидних пігментів у листках досліджуваної культури (Lycopersicon esculentum Mill.), вирощеної у плівковій теплиці на сонячному обігріві, — середній. Установлено, що показники пігментного складу у листках гібридів Бармалей F1, Побратим F1, Ятрань F1 є вищими порівняно з іншими досліджуваними гібридами F1, що може свідчити про найвищий адаптаційний потенціал цих гібридів для умов плівкової теплиці.

---

Ключові слова: касети, хлорофіли а і b та каротиноїд k, листок, гібрид F1.

---

Бібліографія

1. Андрианова Ю.С. Хлорофилл и продуктивность растений/Ю.С. Андрианова, И.А. Тарчевский. — М.: Наука, 2000. — 136 с.
2. Барaбаш О.Ю. Овочівництво/О.Ю. Барaбаш. — К.: Вища шк., 1994. — 373 с.
3. Бoндapенко Г.Л. Метoдикa дослідної спpaви в oвoчiвництвi i бaштaнництвi/Г.Л. Бoндapенко; за ред. Г.Л. Бoндapенкa, К.I. Якoвенкa. — Х.: Oснoвa, 2001. — 369 с.
4. Гавриленко В.Ф. Большой практикум по физиологии растений. Фотосинтез/В.Ф. Гавриленко, М.Е. Ладыгина, Л.М. Хандобина. — М.: Высш. шк., 1975. — 392 с.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта/Б.А. Доспехов. — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с.
6. Киризий Д.А. Роль акцепторов ассимилятов в регуляции фотосинтеза и распределения углерода в растении/Д.А. Киризий//Физиология и биохимия культурных растений. — 2003. — Т. 35, № 5. — С. 282–391.
7. Косаківська І.В. Фізіолого-біохімічні основи адаптації рослин до стресів/І.В. Косаківська. — К.: Сталь, 2003. — 192 с.
8. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. Практикум/М.М. Мусієнко. — К.: Вища шк., 1995. — 191 с.
9. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений и пути повышения их продуктивности: монография/А.А. Ничипорович. — М.: 1972. — С. 511–527.
10. Овочівництво і плодівництво: підручник. — К.: Вища шк., 2000. — 503 с.
11. Пивоваров В.Ф. Пасленовые культуры: томат, перец, баклажан, физалис/В.Ф. Пивоваров, М.И. Мамедов, Н.И. Бочарникова. — М., 1998. — 293 с.
12. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений/Х.Н. Починок. — К.: Наук. думка, 1976. — 333 с.
13. Шлык А.А. Определение хлорофилла и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев/А.А. Шлык//Биохимические методы в физиологии растений. — М.: Наука, 1971. — С. 154–170.
14. Photosynthetic activity, chloroplast ultrastructure, and leaf characteristics of high-light and low-light plants and of sun and shade leaves/H.K. Lichtenthaler, C. Buschmann, M. Döll, et al.//Photosynthesis Res. — 1981. — V. 2, № 2. — Р. 115–141.
15. Scheer H. Chlorophylls and сarotenoids in: Encyclopedia of Biological Chemistry/H. Scheer. — 2004. — P. 430–437.