02. Поживний режим чорнозему вилугуваного за різних систем удобрення буряків цукрових

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201804-02
Іваніна В. В., Павук І. А., Мазур Г. М.
Сторінки: 13-19.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Вивчити ефективність традиційних та альтернативних органо­мінеральних систем удобрення у формуванні поживного режиму чорнозему вилугуваного легкосуглинкового. Методи. Короткотривалий польовий і лабораторно­аналітичні з математичною обробкою отриманих результатів. Результати. Показано динаміку вмісту в ґрунті рухомих сполук азоту, фосфору та калію за застосування під буряки цукрові традиційних та альтернативних систем удобрення. Висновки. Альтернативну систему удобрення буряків цукрових (N90P60K90 + солома + сидерат) визначено ефективним засобом поліпшення поживного режиму чорнозему вилугуваного. На початок вегетації вміст мінерального азоту в ґрунті за її застосування підвищився на 30–35 кг/га з інфільтрацією нітратного азоту до глибини 0–90 см, амонійного — 0–60 см. Упродовж періоду вегетації нітратний азот ґрунту використовувався рослинами на 70–90%, амонійний — на 10–40%. Уміст рухомих сполук фосфору і калію за альтернативної системи удобрення підвищувався переважно в орному шарі ґрунту 0–30 см відповідно на 20 та 10 мг/кг ґрунту (60 та 30 кг/га) і зберігав відносну стабільність упродовж періоду вегетації.


Ключові слова: поживний режим, чорнозем вилугуваний, система удобрення.



Бібліографія
  1. Іваніна В.В. Біологізація удобрення культур у сівозмінах: моногр. Київ: Компринт, 2016. 328 с.
  2. Іванов В.П., Прасол В.І., Міщенко Ю.Г., Коваленко М.П. Побічна продукція та проміжні культури як фактор стабілізації родючості ґрунту. Зб. наук. пр. ІЗ НААН. Київ, 2003. Спец. вип. С. 48–51.
  3. Цвей Я.П., Касянчук Ф.П. Використання пожнивної гірчиці при вирощуванні цукрових буряків. Цукрові буряки. 2004. № 3. С. 14–15.
  4. Цвей Я.П. Родючість ґрунтів і продуктивність сівозмін. Київ: Компринт, 2014. 413 с.
  5. Татур И.С., Ботько А.В., Гуляка М.И. и др. О роли органических удобрений в повышении продуктивности сахарной свеклы и плодородия почвы. Сахарная свекла. 2016. № 6. С. 12–14.
  6. Beegle D.B., Carton O.T., Bailey J.S. Nutrient management planning: justification, theory, practice. J. Environment Quality. 2000. 29. P. 72–79.
  7. Mader P. Soil fertility in sustainable farming systems. J. оf the Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestry. 2004. № 1. Р. 37–40.
  8. Бердніков О.М., Нимитюк Ю.А. Роль сидерації в сучасному землеробстві. Вісн. аграр. науки. 2004. № 3. С. 12–15.
  9. Польовий В.М. Оптимізація систем удобрення у сучасному землеробстві: моногр. Рівне: Волинські обереги, 2007. 320 с.
  10. Парфенюк Г.І. Цукрові буряки: біологізація інтенсивних технологій. Цукрові буряки. 2002. № 6. С. 9–10.