Демиденко О. В., Шаповал І. С., Бойко П. І., Величко В. А.
Сторінки: 54-62.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Розробити методологію агроекологічної оцінки продуктивності різноротаційних зернопросапних сівозмін на основі встановлення нормативних парамет­рів продуктивності та структури загальної фітомаси при використанні побічної продукції у якості органічних добрив в умовах сучасної кліматичної системи Лісостепу України. Методи. Польовий, статистичний, лабораторний. Результати. Продуктивність 7–10­пільних сівозмін зростає пропорційно кількості внесених мінеральних добрив та насиченості сівозміни зерновими культурами, у складі яких зростає насиченість кукурудзою, а в групі кормових культур — багаторічними травами до 20%. Продуктивність 3–5­пільних сівозмін залежить від насичення сівозмін зерновими культурами до 60%, де вихід кормових одиниць (к.о.) понад 6 т/га, а за скорочення ротаційності до 3–4­х років і насичення сівозмін кукурудзою до 30–40% вихід к.о. зростає до 7,02–7,22 т/га. У 7–10­пільних сівозмінах найвищий вихід нетоварної продукції становив 18,2–18,4 т/га, а побічної продукції з пожнивними рештками — 12,1–15,1 т/га, вихід загальної фітомаси зростав пропорційно продуктивності і залежав від частки коренів, досягаючи 18,2–18,4 т/га. У 3–5­пільних сівозмінах вихід нетоварної продукції був пропорційним виходу основної продукції, а вихід загальної фітомаси корелював з виходом кореневої маси основної і побічної продукцій. Висновки. Уміст азоту в загальній фітомасі 7–10­пільних сівозмін зростав за насичення сівозмін горохом, соєю і багаторічними травами та досягав 290–399 кг/га. Продуктивність сівозмін зростала за наближення співвідношення вмісту азоту в основній і нетоварній частках урожаю до 1:1, що пов’язано зі зростанням умісту азоту у загальній фітомасі до максимальних значень. У 3–5­пільних сівозмінах максимальний уміст азоту у загальній фітомасі становив 315–365 кг/га.

---

Ключові слова: різноротаційні сівозміни, загальна фітомаса, вміст азоту у фітомасі, продуктивність, кормові одиниці, зерно-протеїнові одиниці.

---

Бібліографія

1. Бойко П.І. Біологічна та економічна роль сівозмін у землеробстві. Київ: Знання, 1990. 48 с. (Сер. 9. Земля і люди).
2. Бойко П.І., Коваленко Н.П. Сівозміни з короткою ротацією. Пропозиція. 1998. № 2. С. 16–17.
3. Бойко П.І., Коваленко Н.П. Екологічно збалансовані сівозміни — основа біологічного землеробства. Вісн. аграр. науки. 2005. № 2. С. 9–13.
4. Бойко П.І., Шаповал І.С., Демиденко О.В., Блащук М.І. Продуктивність агрофітоценозів різноротаційних сівозмін в Лівобережному Лісостепу. Землеробство: міжвід. тем. наук. зб. Київ: ВП «Едельвейс», 2015. Вип. 1. С. 32–37.
5. Бойко П.І., Коваленко Н.П. Науково-інноваційні аспекти сівозмін в Україні. Вісн. аграр. науки. 2006. № 5. С. 24–28.
6. Двэйн Бэк. Новый поход к планированию и разработке севооборотов. Зерно. 2012. № 8. С. 36–45.
7. Дмитренко В.Л., Гайдамака Е.Н. Модели­рование и оптимизация состава почвозащитных севооборотов. Вісн. аграр. науки. 1992. № 4. С. 13–21.
8. Єщенко В.О. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Землеробство: міжвід. тем. наук. зб. Київ: ВП «Едельвейс», 2015. Вип. 1. С. 2327.
9. Гудзь В.П., Лісовал А.П., Андрієнко В.О., Рибак М.Ф. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії: підруч.; за ред. В.П. Гудзя. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 408 с.
10. Камінський В.Ф., Бойко П.І. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Вісн. аграр. науки. 2013. № 6. С. 5–9.
11. Кірілеско О.Л., Корнійчук О.В. Вплив насичення сівозмін багаторічними травами, заорювання соломи та сидератів на баланс гумусу в ґрунтах. Землеробство. Київ: ВП «Едельвейс», 2015. Вип. 1. С. 77–81.
12. Сайко В.Ф., Бойко П.І. Сівозміни в землеробстві України. Київ: Аграр. наука, 2002. 146 с.
13. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. Суми: Університетська книга, 2006. 240 с.
14. Шкумат В.П., Порудєєва Т.В. Нові методичні підходи щодо прогнозування і оцінки ефективності сівозмін. Вісн. аграр. науки Причорномор’я. 2008. Т. 2. Вип. 3. С. 274–279.
15. Левин Ф.И. Количество растительных остатков в посевах полевых культур и их определение по урожаю основной продукции. Агрохимия. 1977. № 8.
16. Ивойлов А.В., Шильников И.А., Щелкуно­ва А.А. Вынос азота, фосфора, калия и кальция культурами зернопропашного севооборота. Агрохимия. 1990. № 1. С. 26–32.
17. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.