13. За яких умов земля може мати справжнього господаря

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201806-13
Адамчук В. В., Булгаков В. М., Надикто В. Т.
Сторінки: 81-87.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Сформулювати основні положення-вимоги законодавчого порядку, затвердження яких гарантуватиме вирішення питання довгострокової оренди або навіть продажу земель сільськогосподарського призначення без негативної перспективи падіння їхньої родючості. Результати. Визначено п’ять вимог, яким слід надати законодавчий статус перед тим, як відкривати ринок довгострокової оренди (продажу) земель сільськогосподарського призначення. Перша із них стосується визначення особи (фізична чи юридична) земельного власника. На першому етапі ним може бути лише фізична особа України. Тільки з напрацюванням досвіду господарювання та досягненням більш органічного вписування нашої країни у європейський простір доцільно буде розглянути і оцінити бажання іноземних осіб стати власниками землі в Україні. Друга умова розкриває питання підходу до визначення ціни на земельну ділянку. Наразі вона має бути доступною для більшості потенційних гравців земельного ринку. Третя умова стосується питання монопольності у володінні землею. Суть цієї умови полягає в установленні максимально можливої площі земельної ділянки, яка може бути придбана (куплена) однією фізичною особою. Проблему професійної придатності потенційного покупця до володіння землею розглядає четверта умова. Адже нераціональне, невміле і недбале господарювання на землі у підсумку може призвести до катастрофічних наслідків для усього нашого суспільства. З огляду на це, право власності на землю можна отримати лише за наявності практичного досвіду і/або потенційних знань у галузі аграрного господарювання. П’ята, найголовніша із законодавчих умов, розкриває суть суворої відповідальності землевласника за ставлення до придбаної землі. За умови негосподарського відношення до неї, яке пропонується оцінювати рівнем родючості ґрунту, власник земельної ділянки має бути назавжди позбавлений права володіння нею і фінансово покараний за допущене зниження рівня її родючості. Висновки. За умови законодавчого закріплення сформульованих у статті п’яти вимог відкриття ринку землі в Україні унеможливить як монопольне, так і негосподарське володіння нею.


Ключові слова: земля, власник, закон, ресурси, родючість ґрунту.



Бібліографія
  1.  Шмидт В.А., Ханапина А.Е., Куандык А.Н. Эффект «голландской болезни» в экономике. URL [http://www.konspekt.biz].
  2.  Балюк С.А., Медведєв В.В., Тараріко О.Г. та ін. Про стан родючості ґрунтів України: національна доповідь. Київ, 2010.  111 с.
  3.  Балюк С.А., Медведєв В.В., Воротинцева Л.І., Шимель В.В.  Сучасні проблеми деградації ґрунтів і заходи щодо досягнення нейтрального її рівня. Вісник аграрної науки. 2017.  № 8.  С. 5–11.
  4.  Заришняк А.С., Балюк С.А., Медведєв В.В., Трускавецький Р.С., Мірошниченко М.М., Кучер А.В., Момот Г.Ф.  Наукове забезпечення управління ґрунтовими ресурсами в контексті євроінтеграційних процесів: наукова доповідь. Харків. 2016. 44 с.
  5.  Трускавецький Р.С., Цапко Ю.Л.  Основи управління родючістю ґрунтів. Харків. 2016. 388 с.
  6.  Мартинюк М.П. Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні: стан та перспективи запровадження. Економіка АПК. 2017. № 3. С. 15–21.
  7.  Лупенко Ю.О., Ходаківська О.В. Наукові засади запровадження ринкового обігу земель: наук. доп. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2016. 40 с.
  8.  Колюбакін В. Аргументи, що не переконують. The Ukrainian Farmer. 2017. № 9. С. 56–58.
  9.  Грещук Г.І. Еколого-економічні наслідки трансформації земельних відносин у сільському господарстві. Збалансоване природокористування. 2017. № 2. С. 108–114.
  10.  Балюк С.А. Медведєв В.В. , Мірошничен­ко М.М., Скрильник Є.В., Тимченко Д.О., Фатєєв А.І, Христенко А.О., Цапко Ю.Л. Екологічний стан ґрунтів України. Український географічний журнал. 2012. № 2. С. 38–42.
  11.  Аулін В.В. Стан самоорганізації середовища ґрунту та закономірності зносу робочих органів ґрунтообробних машин. Problems of Tribolodgy. 2013. № 1. С. 114–118.
  12. Полупан М.І., Величко В.А., Соловей В.В. Розвиток українського агрономічного ґрунтознавства: генетичні та виробничі аспекти ; за ред. М.І. Полупана. Київ: Аграрна наука, 2015. 400 с.