Патика В. П., Карпенко В. П., Любич В. В.
Сторінки: 17-23.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Визначити формування азотовмісних сполук у зерні різних сортів і ліній пшениці спельти. Методи. Польовий, фізико­хімічний, хроматографічний на аналізаторі амінокислот Т­339, розрахунковий, аналізування. Результати. Досліджено формування вмісту протеїну, білка в зерні пшениці спельти залежно від селекційно­генетичних особливостей сорту та лінії. Показано, що вміст азотовмісних сполук у зерні пшениці спельти істотно коливався залежно від селекційно­генетичного походження сорту та лінії. Найвищий уміст протеїну був у зерні пшениці спельти сорту Зоря України — 23,9%. Уміст протеїну в зерні решти сортів змінювався від 13,8 до 20,1%, або був меншим на 16–42%, у зерні ліній — від 13,2 до 21,5%, або був меншим на 10–45% порівняно з контролем. Уміст протеїну в зерні сортів пшениці спель­ти був на 1,2–2,2%, ліній, отриманих гібридизацією Triticum aestivum L./Triticum spelta L., — на 0,3–2,5, інтрогресивних ліній — на 1,0–1,9% більший порівняно з умістом білка. Уміст амінокислот, які не входили у структуру білка, істотно залежав від сорту та лінії пшениці спельти. Найвищу кількість суми вільних амінокислот містило зерно сорту Зоря України — 3,72%. У зерні решти сортів уміст вільних амінокислот становив 0,41–2,02%, у зерні ліній — 0,18–2,34%. Оцінено вміст незамінних амінокислот за допомогою коефіцієнта ефективності метаболізації та індексу комплексного оцінювання. Зокрема, вміст їх був у межах 0,10–0,85%, що становило 23–36% від загальної їхньої кількості. Висновки. Уміст азотовмісних сполук у зерні пшениці спельти істотно залежить від сорту, лінії та погодних умов. Азотовмісні сполуки у зерні пшениці спельти змінюються в широкому діапазоні. Уміст протеїну — від 13,2 до 23,9%, білка — від 12 до 21,1, вільних амінокислот — від 0,18 до 3,72% залежно від сорту та лінії.

---

Ключові слова: пшениця спельта, протеїн, білок, вільні амінокислоти, сорт, лінія.

---

Бібліографія

1. Liu M., Zhao Q., Qi. F. et al. Sequence divergence between spelt and common wheat. Theor Appl Genet. 2018. V. 131. P. 1125–1132.
2. An X., Li Q., Yan Y. et al. Genetic diversity of European spelt wheat (Triticum aestivum ssp. spelta L.) revealed by glutenin subunit variations at the Glu-1 and Glu-3 loci. Euphytica. 2005. V. 146. Р. 193–201.
3. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В. Фактори стабілізації виробництва зерна пшениці озимої в Лісостепу Правобережному. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 17–23.
4. Dvorak J., Deal K.R., Luo M.C. et al. The Origin of Spelt and Free-Threshing Hexaploid Wheat. J. of Heredity. 2012. V. 103. P. 426–441.
5. Muller T., Schierscher-Viret B., Fossati D. et al. Unlocking the diversity of genebanks: whole-genome marker analysis of Swiss bread wheat and spelt. Theor Appl Genet. 2018. V. 131. P. 407–416.
6. Filipcev B., Bodroza-Solarov M., Pestoric M., Simurina O. Breadmaking performance and textural changes during storage of composite breads made from spelt wheat and different forms of amaranth grain. Food Sci Technol Int. 2017. V. 23. P. 235–244.
7. Xie Q., Mayes S., Sparkes D.L. Optimizing tiller production and survival for grain yield improvement in a bread wheat x spelt mapping population. Ann Bot. 2016. V. 117. P. 51–66.
8. Koenig A., Konitzer K., Wieser H., Koehler P. Classification of spelt cultivars based on differences in storage protein compositions from wheat. Food Chem. 2015. V. 168. P. 176–182.
9. Hempel S., Jacob A., Rohn H. Influence of inulin modification and flour type on sensory quality of prebiotic wafer crackers. Eur. Food Res. Technol. 2007. V. 224 Р. 335–341.
10. Shuaib M., Zeb A., Ali Z. et al. Charac­te­risation of wheat varieties by seed storage/protein electrophoresis. African J. Biotechnol. 2007. V. 6. Р. 497–500.
11. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ, 2005. 286 с.