Паламарчук В.Д.
Сторінки: 24-32.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Вивчити залежність між кількістю нормально сформованих качанів і проведенням позакореневих підживлень мікродобривами Еколист моноцинк, Росток кукурудза, бактеріальним препаратом Біомаг, регулятором росту рослин Вимпел у гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Методи. Застосовували польові, лабораторні та статистичні методи досліджень. Вивчали вплив позакореневих підживлень у фазі 5–7 та 10–12 листків кукурудзи мікродобривами Еколист моноцинк та Росток кукурудза, бактеріальним препаратом Біомаг, регулятором росту рослин Вимпел на кількість нормально сформованих качанів у гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Результати. За проведення позакореневих підживлень кількість нормально сформованих качанів зростала. Найбільшу кількість качанів виявлено у групі середньостиглих гібридів — 1,24 шт., тоді як у ранньостиглих гібридів вона становила 1,09 шт., а в середньоранніх — 1,14 шт. у середньому за роки досліджень. Кількість нормально сформованих качанів істотно залежала від генетичних особ­ливостей кожного гібрида, найбільшу кількість качанів у групі ранньостиглих гібридів виявлено у DКС 2960 та DКС 2971 — 1,13 шт., у групі середньоранніх гібридів — DКС 3472 — 1,24 шт. та DКС 3420 — 1,13 шт., у групі середньостиглих гібридів — DК 391 та DК 440 — 1,31 шт. Висновки. Проведення позакореневих підживлень забезпечувало зростання кількості нормально розвинених качанів, порівняно з контролем на 0,01–0,05 шт., але це зростання виявилося нижче найменшої істотної різниці. Збільшення кількості позакореневих підживлень мікродобривами, регулятором росту рослин і бактеріальним препаратом не забезпечує зростання кількості качанів на рослині. Найістотніше зростання кількості качанів на рослині (на 0,03–0,1 шт.) порівняно з контролем установлено у варіанті, де вносили мікродобриво Еколист моноцинк.

---

Ключові слова: кукурудза, качан, гібрид, підживлення, препарат, мікродобрива, регулятор росту, агротехніка, стиглість.

---

Бібліографія

1. Трегубов Н.Н., Жарова Е.Я., Жушман А.И. и др. Технология крахмала и крахмалопродуктов; под ред. Н.Н. Трегубова. 5-е изд., перераб. и доп. Москва: Легкая и пищевая промышленность, 1981. 472 с.
2. Мазур В.А., Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Паламарчук О.Д. Новітні агротехнології у рослинництві: підручн. Вінниця, 2017. 588 с.
3. Косолап Н., Набок В. Перед уборкой. Полигон 2012. Зерно. 2012. № 9 (78). C. 88–106.
4. Дудка М., Черчель В., Березовський С. Другий і третій — зайві? Famer the Ukrainian. 2015. № 6(668). С. 80–82.
5. Ковальчук І. Критерії підбору гібридів кукурудзи для різних умов вирощування. Famer the Ukrainian. 2015. № 12(72). С. 82–84.
6. Третяков Н.Н., Шкурнела И.А. Справочник кукурузовода. Москва: Россельхозиздат, 1979. 190 с.
7. Заверталюк В.Ф., Мареніченко М.В. Зернова продуктивність гібрида Кадр 195 СВ при різних фонах живлення і густоти стояння рослин. Бюлетень інституту зернового господарства УААН (наук.-метод. центр з проблем зернового господарства). Дніпропетровськ, 2003. № 20. С. 55–56.
8. Лебідь Є.М., Циков В.С., Пащенко Ю.М. та ін. Методика проведення польових дослідів з кукурудзою. Дніпропетровськ, 2008. 27 с.
9. Филев Д.С., Циков В.С., Золотев В.И. и др. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой. Труды ВНИИ кукурузы. Днепропетровск, 1980. 54 с.
10. Вовкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп’яні та зернобобові); за ред. В.В. Вовкодава. Київ, 2001. 64 с.
11. Дудка М., Черчель В. Позакореневе підживлення: необхідність чи альтернатива? Пропозиція. 2014. № 6. C. 64–69.