Кургак В. Г., Штакал М. І., Штакал В. М.
Сторінки: 20-25.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Визначити продуктивність укісних сіяних злакових травостоїв залежно від їх видового і сортового складів та удобрення в системі зелених (сировинних) конвеєрів на органогенних ґрунтах Лівобережного Лісостепу. Методи. Польовий, лабораторний, математико­статистичні. Результати. Показано продуктивність та строки настання укосів різностиглих траво­ і сортосумішей багаторічних злакових трав на осушених торфових ґрунтах Лівобережного Лісостепу України. Наявність різностиглих сіяних травостоїв забезпечує рівномірне надходження укісної маси із середини травня до кінця вересня та продуктивність угідь, яка становить 7,5–13,2 т/га сухої маси,обмінної енергії — 72,6–125,1 ГДж/га і 5,7–11 т/га к. од. Висновки. Кращими серед ранньостиглих травостоїв є посіви грястиці збірної сорту Київська рання 1 з китником лучним сорту Сарненський ранній або її суміш зі стоколосом безостим і кострицею лучною. Із середньостиглих — одновидові посіви костриці східної сорту Людмила, очеретянки звичайної Сарненська 40, стоколосу безостого сорту Арсен та суміші лучних трав зі стоколосу безостого, костриці східної і очеретянки звичайної. Найвища продуктивність пізньостиглих травостоїв забезпечується включенням до травосуміші тимофіївки лучної сорту Вишгородська, грястиці збірної Українка та мітлиці велетенської сорту Сарненська пізня. Унесення азотних добрив на осушених торфовищах ефективне з 2­го року використання травостою. Злакові травостої на осушуваних торфовищах забезпечують отримання корму високої якості, який прирівнюється до якості корму з бобових видів. Уміст сирого протеїну в сухій масі врожаю різних за стиглістю травостоїв становив у середньому за роки досліджень 14,5–16,0%, забезпеченість кормової одиниці — 126–147 г.

---

Ключові слова: осушені торфовища, продуктивність багаторічних травостоїв, добрива, добір різностиглих травосумішей, економічна оцінка.

---

Бібліографія

1. Кургак В.Г. Лучні агрофітоценози. Київ: ДІА, 2010. 374 с.
2. Петриченко В.Ф., Гадзало Я.М., Заришняк А.С. Концепція ефективного сільськогосподарського використання земель гумідної зони України. Київ: ННЦ «ІЗ НААН», 2014. 54 с.
3. Рижук С.М., Слюсар І.Т. Агроекологічні основи ефективного використання осушуваних ґрунтів Полісся і Лісостепу України. Київ: Аграрна наука, 2006. С. 421.
4. Кургак В.Г., Сукайло М.В. Продуктивність бобово-злакових травостоїв. Вісник аграрної науки. 2011. № 8. С. 21–25.
5. Штакал М.І. Можливості створення злаково-бобових травостоїв на торфових ґрунтах. Корми і кормовиробництво. 1992. Вип. 34. С. 23–27.
6. Мащак Я.І., Кобиренко Ю.О. Відновлення виродженого травостою шляхом висівання бобових трав у нерозроблену дернину. Корми і кормовиробництво. 2014. Вип. 79. С. 93–97.
7. Макаренко П.С. Бобово-злакові травосумішки для створення високопродуктивних зрошуваних пасовищ в Лісостепу УРСР. Вісник сільськогосподарської науки. 1982. № 7. С. 26–29.
8. Peeters A. Synthesis of systems and region levels. Grassland Science in of European grassland typologies at plot, farm Europe 20. 2015. P. 116–118.
9. Бабич А.О., Кулик М.Ф., Макаренко П.С. та ін. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин. Київ: Аграрна наука, 1998. 79 с.
10. Петриченко В.Ф., Кургак В.Г. Культурні сіножаті та пасовища України. Київ: Аграрна наука, 2013. 412 с.
11. Штакал М.І. Розвиток лучного кормовиробництва на осушених торфових ґрунтах. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 84. С. 229–235.