Романюк В. І.
Сторінки: 79-84.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Визначити вплив комплексного застосування доз азотних добрив та речовин, що регулюють ріст рослин, на особливості росту і розвитку ячменю ярого та формування основних елементів продуктивності в умовах Лісостепу Правобережного. Методи. Загальнонаукові (діалектики, експерименту, аналізу та синтезу, гіпотез); спеціальні: польовий — для вивчення взаємодії предмета досліджень із погодними умовами та способами технології вирощування, візуальний, вимірювальний та ваговий, кількісний, фізіологічний, метод пробного снопа — для визначення індивідуальної продуктивності рослин ячменю ярого, суцільного поділянкового збирання — для визначення величини врожаю насіння ячменю ярого, лабораторний — для встановлення якісних характеристик ґрунту дослідної ділянки, дисперсійний, кореляційний і регресійний — для визначення вірогідності різниць між факторами та парними і множинними залежностями. Результати. Наведено результати досліджень щодо формування індивідуальної та зернової продуктивності ячменю ярого залежно від рівня мінерального живлення (N45–90Р45К45) та регуляторів росту біном і терпал. Відзначено, що найвищі показники індивідуальної продуктивності (кількість продуктивних стебел, коефіцієнт кущіння, кількість зерен у колосі та маса зерна з колоса) та врожайності зерна сортів ячменю ярого Вінницький 28 і Набат сформувалися за внесення азотних добрив у дозі N90 на фосфорно­калійному фоні P45K45 та за обробки посівів регулятором росту терпал. Установлено високу залежність урожайності зерна ячменю від технологічних способів його вирощування та індивідуальної продуктивності рослин. Між урожайністю зерна та елементами індивідуальної продуктивності є сильний позитивний зв’язок. Коефіцієнт множинної кореляції рівний R2=0,991. Висновки. Установлено пряму залежність та позитивну дію різних доз мінеральних добрив і регуляторів росту на продуктивність ячменю ярого. Так, максимальний рівень урожайності зерна (6,39 т/га), кількість продуктивних стебел (618 шт./м2), зерен у колосі (24,9 шт.) та його масу (1,01 г) було отримано у варіанті досліду, де висівали сорт ячменю ярого набат, застосовували регулятор росту терпал і вносили азотні добрива в дозі N90 на фосфорно­калійному фоні P45K45.

---

Ключові слова: ячмінь ярий, сорти, дози азотних добрив, регулятори росту рослин, індивідуальна продуктивність, урожайність.

---

Бібліографія

1. Лінчевський А.А. Ячмінь в зерновиробництві України. Посібник українського хлібороба. 2010. С. 184–185.
2. Демидов О., Гудзенко В. Ячмінь ярий: реалізація потенціалу продуктивності. Пропозиція. 2017. № 2. С. 66–69.
3. Рєпін К. Математика ячменю. Зерно. 2018. № 5. С. 74–80.
4. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні. Физиология и биохимия культурных растений. 2002. Т. 34, № 5. С. 371–375.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
6. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Программируем урожай ячменя ярового. Зерно. 2007. № 3. С. 54–55.
7. Noworlink K., Leszczynska D. Reakcja nowych odmian jeczmenia jarego na gestosc siewy. Buil. Inst. hod. I aklim. Rosl. 2000. № 214. P. 143–158.
8. Лихочвор В.В. Кущіння — перевага чи недолік? Продовження. 2. Агробізнес сьогодні. 2011. № 1–2. С. 30–31.
9. Скидан В.О., Скидан М.С. Особливості реакції ячменю ярого сорту Водограй на агротехнічні прийоми вирощування в умовах південного Степу України. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 224–230.
10. Лопушняк В.І., Вега Н.І. Залежність рівня продуктивності ячменю ярого від норм внесення мінеральних добрив та позакореневих підживлень в умовах західного Лісостепу. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2015. Вип. 3(29). С. 113–115.
11. Каленська С.М., Шутий О.І. Формування показників структури врожаю пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування. Там само. 2015. Вип. 3(29). С. 170–173.