10. Захист ґрунтів від ерозії на рівні окремих землекористувань в сучасних умовах

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201810-10
Круглов О. В., Коляда В. П., Назарок П. Г., Ачасова А. О., Шевченко М. В.
Сторінки: 66-74.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Демонстрація алгоритму дій із сучасної протиерозійної оптимізації структури землекористування на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства. Методи. Картографічні, статистичні, геоінформаційного аналізу, математичного моделювання. Результати. На прикладі земель конкретного фермерського господарства встановлено невідповідність наявного використання земель ґрунтоохоронним вимогам. На основі аналізу потенційного змиву ґрунту для території господарства виявлено зони підвищеної ерозійної небезпеки. Запропоновано зміну структури сівозмін зі створенням 4­пільної ґрунтозахисної сівозміни на ерозійно небезпечних ділянках та 6­пільної польової сівозміни на решті території. Обґрунтовано склад і сформовано порядок чергування культур у сівозмінах. Математичне моделювання ерозії за різних сценаріїв використання території довело, що впровадження оновленої структури сівозмін сприятиме зниженню проявів ерозії до безпечного рівня. Висновки. Сучасне землекористування, побудоване на застарілих схемах розташування виробничих ділянок, потребує їх перевірки з метою оцінки ризику розвитку ерозійних процесів. Одним зі способів такої перевірки є математичне моделювання змиву ґрунту, яке можна проводити на рівні окремих господарств і для окремих полів. Виявленій у результаті моделювання потенційній загрозі ерозії можна запобігти за допомогою організаційних та агротехнічних заходів, що потребує від господарства мінімальних економічних витрат. А саме на основі моделювання процесів ерозії слід проводити зміну режиму використання ерозійно небезпечних ділянок із підбором сівозмін, застосування яких забезпечує дотримання допустимого рівня ерозії ґрунтів.

Ключові слова: водна ерозія, агротехнологічна група, змив ґрунту, математичне моделювання ерозії, сівозміна, ЦМР.

Бібліографія
  1. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://sus­tainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld
  2. Нейтральный баланс деградации земельных ресурсов. Программа постановки целей. Постановка целей для нейтрального баланса деградации земельных ресурсов. Техническое руководство. Май, 2016. URL: https://www.unccd.int/sites/default/files/inline-files/LDN%20TS%20Technical%20Guide_Draft_Russian.pdf
  3. Балюк С.А., Медведєв В.В., Воротинцева Л.І., Шимель В.В. Сучасні проблеми деградації ґрунтів і заходи щодо досягнення нейтрального її рівня. Вісник аграрної науки. 2017. № 8. С. 5–11.
  4. Концепції досягнення нейтрального рівня деградації земель (ґрунтів) України; за ред. С.А. Балюка, В.В. Медведєва, М.М. Мірошниченка. Харків: ФОП Бровін О.В., 2018. 32 с.
  5. Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 413. Офіційний вісник України. 2017. № 51. С. 14. Ст. 1569.
  6. Кількість сільськогосподарських підприємств і площа сільськогосподарських угідь у їхньому користуванні станом на 1 листопада 2017 року за регіонами. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. (дата звернення: 11.11.2017).
  7. Шевченко М.В., Коляда В.П., Круглов О.В., Дьомкін О.О. Просторовий розподіл факторів ерозії ґрунтів на території Харківської області. Вісник ХНАУ. Сер. рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2016. № 2. С. 165–174.
  8. Куценко М.В. Теоретичні основи охорони ґрунтів від ерозії в Україні. Харків: КП «Міська друкарня», 2016. 221 с.
  9. Круглов О.В. Математика проти ерозії. The Ukrainian Farmer. 2017. № 2. С. 74–76.
  10. ДСТУ 7904:2015. Якість ґрунту. Визна­чення потенційної загрози ерозії під впливом дощів. [Чинний від 2016-07-01]. Вид. офіц. Київ, 2016. 12 с.
  11. Булигін С.Г. Формування екологічно сталих агроландшафтів. Київ: Урожай, 2005. 298 с.
  12. Куценко М.В. Ґрунтозахисна оптимізація структури сільськогосподарських угідь. Вісник аграрної науки. 2014. № 1. С. 51–54.
  13. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Наказ від 02.10.2013 № 396. Державне агентство земельних ресурсів України. Землевпорядний вісник. 2013. № 10. С. 52–63.
  14. Куценко М.В. Комплексна просторова оптимізація структури сільськогосподарських угідь: регіональний рівень. Вісник Харківсь­кого національного університету імені В.Н. Ка­разіна. Серія: екологія. 2014. Вип. 10. № 1104. С. 99–106.
  15. Мирцхулава Ц.Е. Инженерные методы расчета и прогноза водной эрозии. Москва: Колос, 1970. 240 с.
  16. Балакай Н. Оценка интенсивности проявления эрозии и почвозащитное действие сельскохозяйственных культур. Научный журнал КубГАУ. 2011. № 65 (01). С. 1–11.
  17. Моргун, Ф.Т., Шикула Н.К., Тарарико А.Г. Почвозащитное земледелие. Киев: Урожай, 1988. 256 с.
  18. Коляда В.П., Шевченко М.В., Круглов О.В. та ін. Протиерозійна оптимізація землекористування сільськогосподарських підприємств: локальний рівень. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2018. № 1–2 (29). С. 57–63.