Вожегова Р. А., Коковіхін С. В.
Сторінки: 28-34.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Систематизувати здобутки вчених­меліораторів України, які працюють в аграрній науці, проаналізувати проблеми і перспективи досліджень. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення. Результати. Наведено основні здобутки вітчизняних учених у галузі зрошуваного землеробства і меліорації в питаннях протидії несприятливим природним чинникам (глобальні зміни клімату, посухи, дефіцит атмосферних опадів), а також підвищення продуктивності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції. Доведено, що для забезпечення максимальної продуктивності зрошення у великотоварних господарствах тваринницького напряму найбільшу питому частку в сівозмінах (по 40–45%) повинні мати зернові та кормові культури. У господарствах, що спеціалізуються на виробництві зерна і технічних культур, під час формування сівозмін слід надати абсолютну перевагу (на рівні 50–60%) зерновим культурам, зокрема пшениці озимій — 20–25%; кукурудзі — 20–25 і технічним культурам, головним чином сої — 20–25%. У господарствах овочевого напряму питома частка овочевих культур та картоплі має бути збільшеною до 50–60% за рахунок обмеження площ під зерновими і кормовими культурами. За використання краплинного зрошення питому частку овочів і картоплі слід підвищити до 80%. З позиції адаптування систем землеробства на зрошуваних землях до умов глобальних змін клімату актуальними будуть дослідження з оптимізації режимів зрошення, удосконалення структури посівних площ і сівозмін, систем удобрення, обробітку ґрунту та захисту рослин, які спрямовані на раціональне використання природно­кліматичного потенціалу степової зони. Висновки. Розробки вітчизняних вчених у галузі зрошуваного землеробства мають велике значення для підвищення продуктивності й конкурентоспроможності аграрного виробництва України, спрямовані на поліпшення економічної ефективності та зниження антропогенного навантаження на агроекосистеми.

---

Ключові слова: зрошення, клімат, посуха, агрозаходи, сівозміни, режими зрошення, добрива, захист рослин, економічна ефективність, екологічна безпека.

---

Бібліографія

1. Ромащенко М.І., Собко О.О., Савчук Д.П. та ін. Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату. Наукова доповідь-інформація. Київ, 2003. 46 с.
2. Вожегова Р.А., Біляєва І.М. Актуальні проблеми та перспективні напрями розвитку зрошення в Україні та світі в умовах змін клімату. Таврійський науковий вісник. Херсон: Грінь Д.С., 2016. Вип. 95. С. 40–46.
3. Нетіс І.Т. Зміна клімату в зоні зрошення. Зрошуване землеробство. 1994. Вип. 39. С. 7–12.
4. Просунко В. Вплив глобальних змін клімату на погоду в Україні. Наука і суспільство. 1999. № 10–12. С. 60–63.
5. Dmytrenko V.P. Fruitfulness of Climate is the Basis of the General Concept of Agrometeorological Adaption Strategies to Climate Variability and Climate Change. Agrometeorology in the 21 st Century Needs and Perspectives: Contributions from Members on Operational Applications in Agrometeorology and from Discussants of the Papers Presented at the International Workshop. Commission for Agricultural Meteorology. CAgM Report No. 77b. WMO/TD No. 1029. Geneva, Switzerland, May 2001. P. 43–45.
6. Філіпенко Л.А., Жовтоног О.І., Деменкова Т.Ф. Адаптація планів водокористування до змін кліматичних умов у зоні зрошення України. Водне господарство України. 2010. № 4. С. 23–29.
7. Randall D.A., Wood R.A., Bony S. et al. Climate Models and Their Evaluation. Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA. 2007. P. 589–662.
8. Sadras V.O., Cassman K.G.G., Grassini P. et al. Yield gap analysis of field crops. Methods and case studies. FAO Water Reports. Rome, Italy. 2015. № 41. 82 p.
9. Вожегова Р.А., Коковіхін С.В., Біляєва І.М. Перспективи використання інформаційних систем для агрометеорологічного забезпечення зрошуваного землеробства в умовах півдня України. Зрошуване землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Херсон: Грінь Д.С., 2015. Вип. 64. С. 5–8.
10. Вожегова Р.А., Біляєва І.М., Коковіхін С.В. Адаптування систем зрошуваного землеробства до локальних та регіональних умов Південного Степу України та глобальних змін клімату. Таврійський науковий вісник. Херсон: Грінь Д.С., 2017. Вип. 98. С. 23–28.
11. Asfaw S., Maggio G. Gender integration into climate-smart agriculture. Tools for data collection and analysis for policy and research. Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome, 2016. 20 р.
12. Graedel T.E., Crutzen P.J. Atmosphere, Climate and Change. New York: W.H. Freeman, 1995. 208 p.
13. Konuma H. Climate-Smart Agriculture: A call for action. FAO. Synthesis of the Asia-Pacific Regional Workshop. Bangkok, Thailand, 2015. 120 p.
14. Кіріяк Ю.П., Коваленко А.М., Біляєва І.М. та ін. Дослідження змін температурного режиму за багаторічний період у Південно-Степовій зоні України та вивчення його впливу на продуктивність пшениці озимої. Таврійський науковий вісник. Херсон: Грінь Д.С., 2017. Вип. 97. С. 53–59.
15. Nicolas H. The economics of climate change: the Stern review. Great Britain: Treasury, 2008. P. 57–61.
16. Hellegers H.J., Perry C.J. Water as an econo­mic good in irrigated agriculture: Theory and practice. The Hague, Agricultural Economics Research Institute (LEI), 2004. Report 3.04.12. P. 152–155.