04. Опідзолені ґрунти однолесових терас річок Лісостепу

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201812-04
Соловей В. Б., Лебедь В. В.
Сторінки: 26-33.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначити еколого­генетичний статус ґрунтів однолесових терас. Методи. Кількісна діагностика ґрунтів за морфолого­генетичною будовою профілю з наступними уточненнями за результатами аналітичних досліджень відібраних ґрунтових проб. Результати. Опідзолені ґрунти однолесових терас, порівняно з чорноземами типовими, характеризуються зменшенням суми обмінних катіонів, що дещо зменшує їх буферну здатність протидіяти зміні pH, зміщує реакцію ґрунтового середовища у бік слабкокислої. Це слід враховувати під час розробки систем удобрення і меліорації ґрунтів. Опідзолені ґрунти більш чутливі до внесення підвищених норм мінеральних добрив, особливо фізіологічно кислих, можуть погіршувати свій агрофізичний стан за несвоєчасного виконання агротехнологічних операцій з обробітку ґрунту. Велике значення має врахування еколого­генетичного статусу чорноземів однолесових терас при здійсненні моніторингу за їх станом. Висновки. Ґрунти однолесових терас Лівобережного Лісостепу згідно з існуючими ґрунтово­картографічними матеріалами виділено переважно як чорноземи типові, проте відрізняються від них параметрами морфолого­генетичних властивостей. Застосування кількісної діагностики з використанням коефіцієнтів КРО, КПНГ і КВАГ дає можливість однозначно встановити генетичні особливості ґрунтів однолесових терас. Встановлено, що на значних площах, безпосередньо прилеглих до борової тераси як резервата лісової рослинності, ґрунтовий покрив однолесових терас представлений чорноземами опідзоленими, які спорадично зазнавали впливу лісової рослинності. Опідзолений статус ґрунтів однолесових терас треба враховувати за нормативно­грошової оцінки земель, диференціації агротехнологій для їх раціонального використання, визначення ресурсних можливостей, моніторингу стану.


Ключові слова: річкові тераси, ґрунти, опідзолення, діагностичні критерії, коефіцієнт регресивності органопрофілю.



Бібліографія
  1. Полупан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. Класифікація ґрунтів України; за ред. М.І. По­лупана. Київ: Аграрна наука, 2005. 300 с.
  2. Полупан M.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України. Київ: Колообіг, 2005. 304 с.
  3. Пат. 101351 Україна, МПКG 01 N 33/24. Спосіб кількісного визначення надтипового рівня ґрунтоутворення. В.Б. Соловей; заявник та патентовласник Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». № u201501869; заявл. 03.03.2015; опубл. 10.09.2015, Бюл. № 17.
  4. Соловей В.Б. Підвищення інформативності ґрунтово-картографічних матеріалів — пріоритетний напрям розвитку ґрунтознавства. Вісник аграрної науки. Спец. випуск. Жовтень. 2016. С. 11–16 (до 60-річчя створення ІҐА).
  5. Перелік основних нормативних документів у галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів; укладачі: С.А. Балюк, М.Є. Лазебна. Харків, 2017. 72 с.
  6. Соколов И.А. Теоретические проблемы генетического почвоведения. 2-е изд. Новосибирск: Гуманитарные технологии, 2004. 288 с.
  7. Боул С., Хоул Ф., Мак-Крекен Р. Генезис и классификация почв. Москва: Прогресс, 1977. 416 с.
  8. Ґрунти України та їх агровиробнича характеристика; відп. ред. М.К. Крупський. Київ: Урожай, 1964. 164 с.
  9. Лактионов Н.И., Тихоненко Д.Г., Горин Н.А. и др. Генезис, эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины: учеб. пособие. Харьк. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. Харьков, 1988. 72 с.
  10. Методика крупномасштабного дослідження ґрунтів колгоспів і радгоспів Української РСР. Харків: Держсільгоспвидав, 1958. 487 с.
  11. Пономарева В.В., Плотников Т.А. Гумус и почвообразование. Ленинград: Наука, 1980. 319 с.
  12. Роде А.А. Генезис почв и современные процессы почвообразования. Москва: Наука, 1984. 256 с.
  13. Crocker R.L. Soil genesis and the pedogenic factors. Q. Rev. Biol, 1952. P. 139–168.
  14. Buol S.W., Southard R.J., Graham R.C., McDaniel P.A. Soil Genesis and Classification, Sixth Edition. Wiley-Blackwell, 2011. 560 p.