Зуза В. С., Шекера С. Ю., Гутянський Р. А.
Сторінки: 34-39.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Проведення порівняльної оцінки ефективності гербіцидів у посівах ячменю ярого в умовах північно­східної України. Методи. Польові дослідження з кількома дослідами, аналіз результатів біологічної, господарської та економічної ефективності гербіцидів. Для порівняння оцінки гербіцидів із різних дослідів використовували еталонний гербіцид 2,4­Д. Результати. Проведено багаторічні дослідження з 10­ма гербіцидами. У середньому на контролі в посівах ячменю ярого кількість злакових просоподібних, дводольних малорічних (з урахуванням засмічувачів) і коренепаросткових бур’янів становила відповідно 224, 197 і 25 шт./м2. Середня сира маса бур’янів перед збиранням урожаю була 428 г/м2. У структурі загальної біо­маси бур’янистого компонента агрофітоценозу зазначені групи займали відповідні позиції — 18, 26 і 56%. Показано ефективність препаратів у контролюванні окремих груп бур’янів і їх сукупності. У ранговому порядку зниження всієї маси бур’янів гербіцидами перші 5 місць займали препарати Лонтрел 300, Гранстар Про 75, Калібр 75, Пріма і Ларен Про 60. Установлено, що приріст урожаю ячменю ярого залежав не лише від біологічної ефективності гербіцидів, а й толерантності культури до окремих препаратів. Висновки. З позицій господарської та економічної ефективності кращими гербіцидами в посівах ячменю ярого є Пріма і Калібр 75. У посівах зі зниженою забур’яненістю слід надати перевагу гербіциду Логран 75 WG. На полях, забур’янених карантинним видом амброзією полинолистою, потрібно застосовувати високоефективний препарат Діален Супер 464 SL попри те, що він недостатньо толерантний до ячменю ярого.

---

Ключові слова: ячмінь ярий, гербіциди, бур’яни, толерантність.

---

Бібліографія

1. Зуза В.С. Количественные подходы к оценке конкурентных взаимоотношений культурных и сорных растений. Защита растений. 1994. № 10. С. 29–30.
2. Bourdot G.W., Saville D.J., Hurrell G.A., Daly M.J. Modelling the economics of herbicide treatment in wheat and barley using data on prevented grain yield losses. Weed Research. 1996. V. 36, № 6. P. 449–460.
3. Hansen P.K., Kristensen K., Willas J. A weed suppressive in dex for spring barley (Hordeum vulgare) varietis. Weed Research. 2008. V. 48, № 3. P. 225–236.
4. Грицаєнко З.М., Карпенко В.П. Вплив бакових сумішей гербіцидів — похідних ари­локсиоцтової кислоти та сульфонілсечовин на знищення різних видів бур’янів у посівах ярого ячменю. Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження. Київ, 2002. С. 45–47.
5. Сторчоус І.М., Бобруйко Н.П., Сніжик О.В. Застосування суміші гербіцидів з класів сульфонілсечовини та бензойної кислоти на посівах зернових колосових культур. Захист і карантин рослин. 2007. С. 209–216.
6. Грицаєнко З.М., Карпенко В.П., Мостов’як І.І. Ефективність бакових сумішей гербіциду Калібр 75 з біологічними препаратами у посівах ярого ячменю. Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». Київ, 2010. Вип. 4. С. 113–119.
7. Карнаух О.Б. Забур’яненість посівів та урожайність ячменю ярого за різних заходів основного обробітку ґрунту. Зб. наук. пр. Уманського нац. ун-ту садівництва. Умань, 2013. Ч. 1. Вип. 82. С. 100–106.
8. Карпенко В.П. Залежність вмісту білка та фізичних показників якості зерна ячменю ярого від використання різних норм гербіциду Лінтур окремо й сумісно з біопрепаратом Агат-25К. Корми і кормовиробництво. 2008. Вип. 62. С. 250–257.
9. Зуза В.С. Толерантность культурных растений к гербицидам. Агрохимия. 2006. № 10. С. 46–51.
10. Зуза В.С. Вредоносность сорняков в посевах различных сельскохозяйственных культур. Захист рослин. 1995. Вип. 42. Киев: Урожай. С. 43–48.