Сеник І. І.
Сторінки: 31-37.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Дослідити вплив передпосівної обробки насіння бобового компонента та системи удобрення на кормову продуктивність люцерно­злакової травосумішки. Методи. Загальнонаукові і спеціальні: польовий, лабораторний, розрахунковий, математико­статистичний. Дослідження проводилися лабораторією кормовиробництва і агроекології Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН на темно­сірих опідзолених ґрунтах із середньоглинистим гранулометричним складом. Схема досліду містила 3 фактори: фактор А — обробка насіння, фактор В — дози мінеральних добрив, фактор С — позакореневі підживлення. Травосумішка складалася з люцерни посівної (Medicago sativa L.) сорту Синюха, стоколосу безостого сорту Марс (Bromus inermis Leus.), костриці очеретяної сорту Людмила (Festuca arundinaceae Schreb.) і була сформована з урахуванням результатів досліджень науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Позакореневе підживлення Триаміном Плюс проводили на початку відростання кожного укосу (ВВСН 31 для люцерни та ВВСН 21­22 для злакових трав) за наявності достатньої листкової поверхні в нормі 2,0 л/га та витрати робочого розчину 250 л/га. Скошування травосумішки здійснювали за настання укісної стиглості багаторічних трав (люцерна посівна — початок цвітіння — ВВСН 60, злаки — початок цвітіння — ВВСН 49­51). Результати. Установлено вплив системи удобрення та передпосівної обробки насіння бобового компонента на кормову продуктивність люцерно­злакової травосумішки. Висновки. В умовах природного зволоження Лісостепу Західного на темно­сірих опіздолених середньосуглинистих ґрунтах використання передпосівної обробки насіння бобового компонента, унесення фосфорно­калійних добрив нормою Р60К60 та позакореневе підживлення Триаміном Плюс нормою 2,0 л/га на початку формування кожного укосу забезпечують найвищу продуктивність люцерно­злакової травосумішки — 10,41 т/га сухої речовини, 7,97 т/га к. од., 101,2 ГДж/га обмінної енергії та 1,24 т/га перетравного протеїну.

---

Ключові слова: бобово-злакові травосумішки, суха речовина, кормові одиниці, обмінна енергія, перетравний протеїн.

---

Бібліографія

1. Лупенко Ю.О., Месель-Веселяк В.Я. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2012. 182 с.
2. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В. Стратегія розвитку кормовиробництва в Україні. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2012. Вип. 73. С. 3–10.
3. Грабчук І.Ф. Оцінка ефективності кормовиробництва та напрями її зростання. Збірник наукових праць ВНАУ. Вінниця, 2013. Серія: Економічні науки. № 4 (81). С. 72–81.
4. Семенда О.В. Формування стійкої кормової бази як елемента інтенсифікації молочного скотарства. Економіка та управління АПК: збірник наукових праць. Біла Церква, 2011. Вип. 6 (89). С. 153–156.
5. Гратило О.Д., Петричук Л.І., Смєнова Г.С. Моделі агрофітоценозів пасовищно-сінокісного використання для поліпшення вироджених природних кормових угідь на півдні України. Вівчарство та козівництво. Херсон, 2017. Вип. 2. С. 223–241.
6. Undersander D., Cosgrove D., Cullen E. et al. Alfalfa Management Guide. Printed in the U.S.A., 2010. 68 р.
7. Пророченко С. Люцерново-злакові травосумішки важливий чинник у формуванні кормової бази. Інноваційні технології та інтенсифікація розвитку національного виробництва: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. Ч. 1. (м. Тернопіль, 20–21 жовтня 2016 р.). Тернопіль, 2016. С. 96–97.
8. Дегодюк Е.Г. Антистресанти рослин. The Ukrainian Fermer. 2015, № 5. С. 50–51.
9. Бахмат М.І., Степанченко В.М. Про­дуктивність багаторічних травосумішок залежно від впливу біопрепаратів і удобрення. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2015. Вип. 80. С. 25–28.
10. Бугрин Л.М., Бугрин О.М. Кормова продуктивність пасовищних агроценозів залежно від удобрення та застосування біопрепаратів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Оброшине, 2013. Вип. 55 (ІІ). С. 20–27.
11. Вишневська О.В., Дідківський С.Ю., Тугуєва І.В., Вейко Л.І. Формування ростових процесів і продуктивності бобово-злакових травосумішок залежно від системи удобрення та способів сівби. Агропромислове виробництво Полісся. Житомир, 2015. Вип. 8. С. 36–41.
12. Демидась Г.І., Демцюра Ю.В. Кормова продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від видового складу та способу створення травостою. Кормовиробництво. 2011. № 9 (49). С. 95–101.
13. Ковтун К.П., Векленко Ю.А., Копайгородський В.М. та ін. Формування продуктивності люцерни посівної при різних способах удобрення та інокуляції в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2013. Вип. 76. С. 188–194.
14. Котяш У.О., Панахид Г.Я. Формування сінокісного травостою залежно від тривалого внесення мінерального добрива. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2013. Вип. 76. С. 158–162.
15. Векленко Ю.А., Ковтун К.П., Безвугляк Л.І. Вплив способів сівби і просторового розміщення компонентів на продуктивність люцерно-злакових агрофітоценозів в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2017. Вип. 83. С. 120–126.
16. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин; за ред. А.О. Бабича. Київ: Аграрна наука, 1998. 77 с.