02. , Шимель В.В., Єтеревська Л.В., Момот Г.Ф.[Оптимізація живлення рослин у системі факторів ефективної родючості ґрунтів

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-02
Балюк С. А., Носко Б. С.
Сторінки: 12-19.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначити головні напрями оптимізації живлення рослин, їх взаємозв’язок із проблемами родючості ґрунтів. Методи. Системний аналіз друкованих матеріалів і узагальнення результатів досліджень. Результати. Наведено головні чинники забезпечення оптимізації живлення сільськогосподарських культур. Проаналізовано дані щодо запасів елементів живлення в орному шарі ґрунтів, які характеризують потенційні можливості ґрунтів у забезпеченні рослин поживними речовинами. Визначено найважливіші фактори, що впливають на ефективність добрив. Представлено результати Х туру вибіркової агрохімічної паспортизації щодо забезпеченості ґрунтів України головними елементами живлення. Показано динаміку балансу поживних речовин у землеробстві України. В умовах дефіцитного балансу елементів живлення зростає роль і значення оптимізації застосування мінеральних добрив (дози, співвідношення, способи внесення тощо). Систематизовано головні причини порушення мінерального живлення рослин. Зазначено, що в сучасних умовах господарювання особливого значення набуває ефективність використання мінеральних добрив за одночасного включення в систему удобрення місцевих сировинних ресурсів — органічних добрив, рослинних залишків, сапропелів, торфу, сидератів тощо. Наголошено, що сучасна концепція раціонального застосування добрив у контексті стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва має враховувати економічні, соціальні та екологічні складові. Визначено головні організаційні та агротехнічні чинники, які впливають на ефективність використання добрив і запропоновано систему заходів, спрямованих на запобігання та припинення деградаційних процесів у ґрунтах. Висновки. За систематичного дефіцитного балансу елементів живлення в землеробстві України спостерігається порушення співвідношення використання елементів живлення з ґрунту і добрив. Підвищення урожаїв за рахунок високоефективних сортів і впровадження сучасних інтенсивних технологій ставить під загрозу збереження ефективної родючості ґрунтів, спричиняє зменшення вмісту рухомого азоту і фосфору через пришвидшення мінералізації гумусу. Головним напрямом підвищення родючості ґрунтів є оптимізація елементів живлення через упровадження організаційних і агротехнічних заходів, зокрема вирівнювання балансу поживних речовин у землеробстві, ефективніше використання місцевих сировинних ресурсів, регулювання доз і способів унесення добрив.

Ключові слова: ґрунти, поживні речовини, баланс елементів живлення, родючість ґрунтів.

Бібліографія
  1. Прянишников Д.Н. Избранные сочинения. Т. 3. Москва: Изд-во АН СССР, 1952. 630 с.
  2. Тимирязев К.А. Земледелие и физиология растений. Москва: Сельхозиздат, 1948. 424 с.
  3. Носко Б.С. Азотний режим ґрунтів і його трансформація в агроекосистемах. Харків: КП «Міська друкарня», 2013. 130 с.
  4. Носко Б.С. Фосфатний режим ґрунтів і ефективність добрив. Київ: Урожай, 1990. 220 с.
  5. Шляхи підвищення родючості ґрунтів у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва; за ред. Б.С. Носка. Київ: Аграрна наука, 1999. 110 с.
  6. Носко Б.С. Фосфор у ґрунтах і землеробстві України. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 476 с.
  7. Адаптація агротехнологій до змін клімату: ґрунтово-агрохімічні аспекти; за ред. С.А. Балюка, В.В. Медведєва, Б.С. Носка. Харків: Стильна типографія, 2018. 364 с.
  8. Трускавецький Р.С., Цапко Ю.Л. Основи управління родючістю ґрунтів: монографія; за ред. Р.С. Трускавецького. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 388 с.
  9. Системи удобрення сільськогосподарських культур у землеробстві початку ХХІ століття: монографія; за ред. С.А. Балюка, М.М. Мірошниченка. Київ: Альфа-стевія, 2016. 400 с.
  10. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні: монографія; за ред. Я.М. Гадзала, В.Ф. Камінського. Київ: Аграрна наука, 2016. 592 с.
  11. Хімічна меліорація ґрунтів (концепція інноваційного розвитку); за ред. С.А. Балюка,Р.С. Трускавецького, Ю.Л. Цапка. Харків: Міськдрук, 2012. 129 с.
  12. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України. Київ: ТОВ «ВИК-ПРИНТ», 2010. 111 с.
  13. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією за основними ґрунтово-кліматичними зонами України: рекомендації; за ред. А.С. Заришняка, М.В. Лісового. Київ: Аграрна наука, 2008. 120 с.
  14. Агрохімічне забезпечення землеробства України на період до 2020 року (концептуальні положення); за ред. С.А. Балюка, А.С. Заришняка, М.В. Лісового. Харків: Міськдрук, 2013. 58 с.
  15. Оптимізація удобрення та родючості ґрунту в сівозмінах; за ред. А.С. Заришняка. Київ: Аграрна наука, 2015. 208 с.
  16. Iglesias A., Garrote L., Quiroga S., Moneo M. Impacts of climate change in agriculture in Europe. PESETA-Agriculture study, 2009. 53 р.
  17. Фатеев А.И. Локальный способ внесения удобрений. Почвенно-агрохимические аспекты. Харьков, 2002. 160 с.