13. Мінливість елементів продуктивності у рослин сої гібридів F1, F2

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-13
Кренців Я. І.
Сторінки: 82-88.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Вивчити новий генофонд сортів сої і на його основі створити вихідний матеріал за ознаками пластичності та стабільності основних фаз розвитку, продуктивності, виділити генотипи та гібридні комбінації для подальшого використання в селекції як генетичні джерела з господарсько­цінними ознаками. Методи. Польовий, лабораторний, математико­статистичні. Результати. Вивчення мінливості основних елементів продуктивності рослинами F1 показало, що в першому поколінні формується як позитивний, так і негативний гетерозис ознак продуктивності, який більшою мірою залежить від генетичних властивостей батьківських пар за гібридизації. Варіювання ступеня гетерозису було дуже велике — від 1,8% у комбінації схрещування Медея/Омега Вінницька до 327,8% — у комбінації Медея/Княжна. Ступінь домінування за кількістю бобів на одній рослині був позитивним з варіюванням від 1,5 од. (Медея/Омега Вінницька) до 21 (Медея/Княжна). За кількістю насінин з рослини у 8­ми комбінаціях схрещування відзначено позитивне наддомінування — від 1,83 од. (Ламберт/Смуглянка) до 13,73 од. (Медея/Княжна). За масою насіння з рослини виділилося 7 комбінацій схрещування з позитивним наддомінуванням від 2,34 (Ламберт/Смуглянка) до 50,41 (Омега Вінницька/Медея) одиниць. За сумарним відсотком ступеня гетерозису та частоти прояву комплексу ознак краще характеризувалися комбінації схрещування: Медея/Княжна — висота рослин 50%, висота прикріплення нижнього бобу — 78,6, кількість бобів — 42,8, кількість насінин — 50, маса насіння — 50%; Омега Вінницька/Медея — 47,4%; 57,9; 68,4; 73,7; 84,2% відповідно. Висновки. За рівнем прояву гетерозису та частоти трансгресії 3­х основних елементів продуктивності — кількості бобів і насінин на рослині та маси насіння, в F2 провели добори фенотипів для висіву в розсаднику гібридів 3­го покоління.

Ключові слова: соя, гібриди F1, F2 , гетерозис, ступінь домінування, частота трансгресії, ступінь трансгресії.

Бібліографія
  1. Безручко О.І., Колесніченко О.В., Лазоренко Т.М. Поповнення ринку сортів: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2013. № 4. С. 54–61.
  2. Маслак О. Соя: зростання виробництва та споживання. Пропозиція. 2011. № 8. С. 52–54.
  3. Бабич А.О., Побережний М.С. Зернобобові культури у світовій економіці і розв’язання глобальної продовольчої проблеми. Посібник українського хлібороба. 2013. Т. 2. С. 95–99.
  4. Тимченко В.Н. Розвиток виробництва сої в Україні і ефективне свинарство. Аграрний сектор України. URL: http://agroua.net/animals/catalog/ag-4/a-0/info/aig-71/
  5. Чехов А.В., Аксьонов І.В., Григорчук Н.Ф., Чехова І.В. та ін. Рекомендації по вирощуванню сої. Запоріжжя: ІОК НААН, 2012. 19 с.
  6. Січкар В.І. Вітчизняні сорти сої. Повніше використати їх генетичний потенціал у виробничих умовах. Насінництво. 2010. № 10. С. 18.
  7. Січкар В.І. Генетичний потенціал нових сортів сої і його реалізація у виробництві. Насінництво. 2010. № 11. С. 14–17.
  8. Маслак О. Стабільний ринок сої. Агробізнес сьогодні. 2013. № 10(257). С. 12–13.
  9. Січкар В.І. Ефективніше використовувати сортовий потенціал сої — потреба сьогодення. Посібник українського хлібороба. 2013. Т. 2. С. 146–150.
  10. Keydel F. Arbeitsschwerpunkte und erste Regebnisse der Akerbohnenzuchtung in Weihenstephan. RAPS. 1986. V. 4. № 1. P. 36–38.
  11. Pieterse A., Roorda T., Wiselius S. Method for in vitro testing of resistance to orobanche on faba bean and lentil. Biology and control of orobanche. 1986. P. 150–157.
  12. Pokojska H. Dojrzatose fizjologiczna nasion bobiku (Vicia faba L. var. minor) I zeiadek miedzy ich dojrzatoscia a zdolnoscia kielkowania, wigoren oraz zawartoscia bialka I tannin. Biul. Int. hod.i aklim. Rost. 1999. P. 227–236.
  13. Лещенко А.К. Культура сої на Україні. Київ, 1962. 326 с.
  14. Агрохімічна характеристика ґрунтів, рекомендації по підвищенню їх родючості та ресурсозберігаючій технології застосування добрив, еколого-агрохімічні паспорти полів у КІ АПВ НААН с. Созонівка Кіровоградського району Кіровоградської області. ДУ Кіровоградський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Кіровоград, 2011. 36 с.
  15. Чорна В.М. Насіннєва продуктивність сої залежно від технічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2016. Вип. 82. С. 69–77.
  16. Присяжнюк О.І., Димитров В.Г., Мартинов О.М. Прогнозування фенотипової продуктивності середньоранніх сортів сої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С. 167–171. doi: https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105404