Василенко М. Г., Душко П. М.
Сторінки: 11-15.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Дослідити вплив різних систем удобрення сої на поживний режим сірих лісових ґрунтів. Методи. Польові досліди із соєю проводили на сірих лісових ґрунтах за методикою Б.О. Доспєхова з дотриманням вимог ГОСТ 10 106–87 «Досліди польові з добривами. Порядок їх проведення». Розмір посівної ділянки 25–30 м2, повторність — 4­разова. Фосфорні і калійні добрива вносили восени під основний обробіток ґрунту, азотні — навесні під час передпосівної культивації. Упродовж вегетаційного періоду сої в польових дослідах проводили відповідні спостереження, облік та лабораторні дослідження. Лабораторні аналізи ґрунту і рослин здійснювали за загальноприйнятими методиками. Економічну ефективність вирощування сої визначали за методикою ННЦ «Інститут аграрної економіки» (1999). Математико­статистичний аналіз одержаних результатів проводили за Б.А. Доспєховим із використанням сучасних комп’ютерних програм. Результати. Застосування розробленої органо­мінеральної системи удоб­рення сої забезпечує найоптимальніші умови для накопичення вегетативної маси рослин сої, найвищі показники асиміляційної поверхні рослин сої у фазі наливу бобів, що сприяє біологічній фіксації азоту. Впроваджена система удобрення сої поліпшувала родючість сірих лісових ґрунтів Правобережного Лісостепу України. Приорювання побічної продукції попередника, посів сидеральних культур, внесення мінеральних добрив у дозі N15P30K30, застосування мікроелементів, мікробіологічних препаратів, обробка насіння і обприскування посівів стимуляторами росту забезпечують бездефіцитний баланс поживних речовин ґрунту. Висновки. Науково обґрунтована агроекологічна система удобрення сої для сірих лісових ґрунтів Правобережного Лісостепу сприяє підвищенню їхньої родючості: уміст легкогідролізованого азоту збільшувався на 11,5 мг/кг ґрунту, рухомих фосфору — на 43, калію — на 8 мг/кг. За такої органо­мінеральної системи удобрення формується високий позитивний баланс поживних речовин: азоту — 26,1 кг/га, фосфору — 53,7, калію — 49,8 кг/га ґрунту.

---

Ключові слова: ґрунт , добрива, побічна продукція, стимулятори росту, мікробіологічні препарати, уміст поживних речовин.

---

Бібліографія

1. Балюк С.А., Медвєдєв В.В., Тараріко О.Г. та ін. Про стан родючості ґрунтів України: національна доповідь. Київ, 2010. 111 с.
2. Балюк С.А., Носко Б.С., Скрильник С.В. Сучасні проблеми біологічної деградації чорноземів і способи збереження їх родючості. Вісник аграрної науки. 2016. № 1. С. 11–17.
3. The Soybean: Botany, Production and Uses. Ed. by Guriqbal Singh. Kiev: Publishing house «Zerno», 2014. 656 p.
4. Стратегія збалансованого використання, відтворення і управління ґрунтовими ресурсами України; за ред. С.А. Балюка, В.В. Медвєдєва. Київ: Аграpна наука, 2012. 239 с.
5. Гробчак Н.Х., Тоніха Л.Н., Давиденко В.М., Шевель І.В. Основи ведення сільського господарства та охорона земель. Київ: Професіонал, 2006. 436 с.
6. Мазур Г.А. Відтворення і регулювання родючості легких ґрунтів. Київ: Аграрна наука, 2008. 305 с.
7. Польовий В.М. Роль вапнування і удобрення у підвищенні землеробства Західного Полісся. Вапнування і відтворення родючості ґрунтів у сучасних господарсько-економічних умовах. 2012. С. 4–11.
8. Чорний Д.П. Вплив добрив на агрохімічні показники родючості ґрунту і врожай залежно від вапнування. Ґрунтознавство. 1981. Вип. 42. С. 27–30.
9. Сайко В.Ф. Використання на удобрення побічної продукції рослинництва в Україні. Землеробство. 2009. Вип. 81. С. 3–10.
10. Cайко В.Ф. Землеробство в контексті змін клімату: вибрані наук. праці. Київ: Аграрна наука, 2011. 326 с.
11. Волкогон В.В., Надкернична О.В., Кова­левська Т.М. та ін. Мікробіологічні процеси у землеробстві. Теорія і практика. Київ: Аграрна наука, 2006. 312 с.
12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.