Кліпакова Ю. О., Прісс О. П., Білоусова З. В., Єременко О. А.
Сторінки: 16-23.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Визначити вплив фунгіцидних і фунгіцидно­інсектицидних сумішей для передпосівної обробки насіння окремо та в поєднанні з регулятором росту рослин АКМ на формування елементів структури врожаю та врожайність рослин пшениці озимої. Методи. Перед посівом насіння обробляли різнокомпонентними протруйниками фунгіцидної дії та фунгіцидно­інсектицидною сумішшю: Раксіл Ультра (0,25 л/т), Ламардор (0,2 л/т) та Ламардор (0,2 л/т) + Гаучо (0,25 кг/т) і поєднували їх із регулятором росту рослин АКМ (0,33 л/т). Контролем був варіант з обробкою водою.Облік елементів структури врожаю та визначення біологічної врожайності проводили за загальноприйнятими методиками. Визначення вмісту малонового діальдегіду (МДА) у листках рослин пшениці озимої впродовж вегетації визначали спектрофотометричним методом за реакцією з 2­тіобарбітуровою кислотою та перераховували на суху речовину. Результати. Установлено, що на формування елементів структури врожаю та врожайність дослідженого сорту пшениці озимої впливає рівень оксидативного стресу в рослинах. Застосування обраних протруйників сприяє зниженню пероксидації ліпідів, що позитивно позначається на закладанні продуктивних пагонів, довжині колоса, кількості колосків, озерненості колоса та масі 1000 насінин. Додавання до бакових сумішей протруйників АКМ додатково підсилювало їх дію. Висновки. Найкращі показники елементів структури врожаю та врожайність були сформовані рослинами за використання передпосівних обробок Ламардор з Гаучо та Ламардор з Гаучо і АКМ, що дало змогу реалізувати генетичний потенціал продуктивності на 47 і 51% відповідно. Позитивний вплив передпосівної обробки насіння різнокомпонентними баковими сумішами на розвиток рослин зумовлений зниженням активності процесів пероксидації.

---

Ключові слова: пшениця озима, протруйник, регулятор росту рослин, структура врожаю, урожайність, малоновий діальдегід.

---

Бібліографія

1. Мельник А.В., Собко М.Г., Дубовик О.О., Мельник А.В. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах північної частини Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної академії. 2014. № 1. С. 6–9.
2. Turkington T.K., Beres B.L., Kutcher H.R et al. Winter wheat yields are increased by seed treatment and fall-applied fungicide. Agronomy J. 2016. Т. 108. №. 4. С. 1379–1389. doi:10.2134/agronj2015.0573
3. Жемела Г.П., Герман М.М. Врожайність пшениці м’якої озимої в залежності від передпосівної обробки насіння. Вісник Полтавської державної академії. 2010. № 4. С. 36–39.
4. DeVuyst E.A., Edwards J., Hunger B. and Weaver L. Insecticide and fungicide wheat seed treatment improves wheat grain yields in the US southern plains. Crop Management. 2014. Т. 13, №. 1. doi:10.2134/CM-2013-0039-RS
5. Желязков О.І. Вплив агротехнічних прийомів вирощування на зернову продуктивність пшениці озимої по стерньовому попереднику. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони, 2014. № 7. С. 133–139.
6. Буряк Ю. І., Бондаренко Л. В., Чернобаб О.В., Огурцов Ю.Є. Використання регуляторів росту рослин у прискореному розмноженні насіння нових сортів пшениці ярої. Селекція і насінництво. 2011. Вип. 99. С. 159–171.
7. Кліпакова Ю.О., Білоусова З.В. Вплив перед­посівної обробки насіння та погодних умов року на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Зро­шуване землеробство. 2018. Вип. 69. С. 41–45.
8. Артюшенко П.Н., Артюшенко Н.П., Артю­шенко А.П., Артюшенко Ю.П. Каталог сортов озимой мягкой пшеницы селекции фермерского хозяйства «Бор». Одесса, 2016. 40 с.
9. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2016. 1024 с.
10. Пат. 10460 Україна, МКН7 А 01С1/06, А01N 31/14. Антиоксидантна композиція «АОК-М» для передпосівної обробки насіння сільсько­госпо­дарських культур. О.М. Заславський, В.В.Калитка, Т.О.Малахова (Україна). № 2004121 0460: заявл. 20.12.2004; опубл. 15.08.2005. Бюл. № 8.
11. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В. та ін. Основи наукових досліджень в агрономії. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К», 2014. 332 с.
12. Мусієнко М.М., Паршикова Т.В., Славний П.С. Спектрофотометричні методи в практиці фізіо­логії та екології рослин. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. 200 с.
13. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследования). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
14. Подлесных Н. В. Особенности прохождения этапов органогенеза, фаз роста и развития, урожайность и качество озимой твердой и мягкой пшеницы в условиях Лесостепи Воронежской области. Вестник Воронежского государственного аграрного университета. 2015. № 3(46). С. 12–22.
15. Лысенко Н. Н., Макеева Т.Ф., Пруднико­ва Е.Г., Хилкова Н.Л. Влияние удобрений и фунгицидов на фитосанитарное, физиологическое состояние и продуктивность зерновых культур. Вестник Орловского государственного аграрного университета. 2012. Т. 37. №. 4. С.14–20.
16. Колупаев Ю.Е. Активные формы кислорода в растениях при воздействии стрессоров: образование и возможные функции. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2007. Вип. 3 (12). С. 6–26.
17. Карпенко В. П. Інтенсивність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидантних систем захисту ячменю ярого за дії гербіциду Гранстар 75 і регулятора росту рослин Емістим С. Збірник наукових праць Уманського ДАУ. 2009. С. 30–35.
18. Карпенко В.П., Просякін Д.І. Ліпоперо­ксидаційні та антиоксидантні процеси в рослинах вівса голозерного за дії біологічно активних речовин. Вісник Уманського НУС. 2015. № 1. С. 46–50.
19. Колупаев Ю.Е., Ястреб Т.О. Физио­логи­ческие функции неэнзиматических антиоксидантов растений. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2015. №. 2. С. 6–25.