Дубовик Н. С., Демидов О. А., Кириленко В. В., Гуменюк О. В., Лісова Г. М.
Сторінки: 37-44.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Проаналізувати та визначити тенденції успадкування групової стійкості проти основних збудників хвороб пшениці м’якої озимої в гібридних поколіннях F1–F3, створених за участі сортів з пшенично­житніми транслокаціями. Методи. Польовий з використанням штучного комплексного інфекційного фону патогенів, спостереження та оцінки ураження основними збудниками хвороб відповідно до загальноприйнятих методик та методичних рекомендацій у селекції пшениці м’якої озимої. Результати. Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. на полях лабораторії селекції пшениці озимої Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України. Вивчали 30 міжсортових гібридів F1–F3, отриманих в результаті схрещування сортів носіїв пшенично­житніх транслокацій (ПЖТ). Визначили наддомінування за стійкістю проти Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici у комбінаціях схрещування Золотоколоса/Колумбія та Колумбія/Експромт, створених за участі пшенично­житніх транслокацій (ПЖТ) 1AL.1RS, в обидва роки досліджень. Виявили частково позитивне домінування за стійкістю проти збудника Septoria. tritici Rob. et Desm у 2016 р. комбінації схрещування Золотоколоса/Експромт, у групі схрещування 1AL.1RS/1AL.1RS та у групі 1BL.1RS/1AL.1RS. Фенотипове наддомінування (гетерозис) установлено у гібридній комбінації Світанок Миронівський/Колумбія. Негативним ступенем (до 16,7%) домінування вирізнили групу схрещування 1AL.1RS/1BL.1RS. Позитивні трансгресії встановлені: у F2 97% — за стійкістю проти E. graminis; 100% — Puccinia recondita f. sp. tritici Rob. et Desm; 87% — S. tritici; у F3 100% — за стійкістю проти E. graminis та S. tritici; 90% — проти P. recondita. За результатами досліджень установлено гібридні комбінації схрещування (43%), які формували стійкість проти 3­х збудників хвороб. Найбільшу частку (38%) за комплексною стійкістю виявлено в гібридів у групі схрещування 1AL.1RS/1BL.1RS. Висновки. У 2016–2017 рр. визначено: для гібридних комбінацій Золотоколоса/Колумбія та Колумбія/Експромт наддомінування за стійкістю проти збудника E. graminis; Золотоколоса/Колумбія — проти збудника S. tritici, батьківські форми є носіями транслокації 1AL.1RS. Установлено позитивні трансгресії у гібридних популяціях F2, F3 за стійкістю проти E. graminis, P. recondita та S. tritici. Найбільше цінними були гібридні комбінації Експромт/Калинова, Колумбія/Світанок Миронівський, Колумбія/Легенда Миронівська, Золотоколоса/Калинова, Золотоколоса/Легенда Миронівська.

---

Ключові слова: пшениця, сорт, гібриди, пшенично-житні транслокації, штучний інфекційний фон, збудники хвороб, успадкування, трансгресії.

---

Бібліографія

1. Євтушенко М.Д., Лісовий М.П., Пантелєєв В.К., Слюсаренко О.М. Імунітет рослин. Київ: Колобіг, 2004. 270 с.
2. Левитин М.М. Защита растений от болезней при глобальном потеплении. Защита и карантин растений. 2012. № 8. С. 16,17.
3. Zadoks J.C. A Plant Pathologist on Wheat Breeding with Special Reference to Septoria Diseases. Czech J. Genet. Plant Breed. 2004. V. 40. P. 63–71.
4. McIntosh R.A., Yamazaki Y., Dubcovsky J. еt al. Catalogue of gene symbols for wheat. Proc. 11th Int. Wheat Genet. Symp. Brisbane, Qld Australia, 24–29 August, 2008. KOMUGI. Integrated wheat Science Database: http//www.shigen.nig.ac.jp/wheat/komugi/top/
5. Петренкова В.П., Черняєва І.М., Лучна І.С. та ін. Створення перспективного вихідного матеріалу для селекції зернових і зернобобових культур на стійкість до хвороб. Селекція і насінництво. Харків, 2013. Вип. 103. С. 8–14.
6. Кириленко В.В., Гуменюк О.В., Ковалишина Г.М., Лісова Г.М. Джерела стійкості до збудників хвороб та їх ефективність у селекційному процесі Triticum aestivum L. Генетичні ресурси рослин. Харків, 2017. № 21. С. 61–74.
7. Kuzmenko N.V., Litvinov A.Ye., Oleynikov Ye.S. Chemical protection of winter bread wheat against root rots and Septoria infection. Annual Wheat NewsLetter. Kansas Agricultural Experiment Station, Kansas State university, Manhattan. 2017. V. 63. P. 65–68.
8. Осьмачко О.М.,  Власенко В.А. Стійкість колекції сортів і гібридів F1 пшениці м’якої озимої проти борошнистої роси в умовах північно-східного Лісостепу України. Автохтонні та інтродуковані рослини: збірник наукових праць. Софіївка, 2015. Вип. 1. С. 156–162.
9. Орлюк А.П., Базалий В.В. Принципы трансгрессивной селекции пшеницы: монография. Херсон, 1998. 271 с.
10. Villareal R.S., Toro E., Rajaram S., Mujeeb-Kazi A. The effect of chromosome 1AL/1RS translocation on agronomic performance of 85 F2 — derived F6 lines from three Triticum aestivum L. сrosses. Euphytica. 1996. V. 89. P. 363–369.
11. Zhangaziev A., Ziyaeva G., Taichibekov A. et al. Species Hybrid Genetic Analysis. European Researcher. 2013. V.(54). С. 1810–1817.
12. Власенко В.А., Кочмарський В.С., Колючий В.Т. та ін. Селекційна еволюція миронівських пшениць. Миронівка, 2012. 330 с.
13. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. V. 35. P. 303–321.
14. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State J. 1965. V. 39. N 3. P. 345–358.
15. Воскресенская Г.С., Шпота В.И. Трансгрессия признаков Brassica и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–20.
16. Бабаянц О.В., Бабаянц Л.Т. Основы селекции и методология оценок устойчивости пшеницы к возбудителям болезней. НААН, Селекционно-генетический институт. Национальный центр семеноведения и сортоизучения. Одесса: ВМВ, 2014, 401 с.
17. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) Москва: Агропромиздат.