04. Особливості формування продуктивності колоноподібних яблунь

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201906-04
Гаврилюк О. С., Кондратенко Т. Є., Гончарук Ю. Д.
Сторінки: 27-34.

Короткий огляд
Мета. Визначення потенціалу продуктивності та ефективності його реалізації на різних етапах органогенезу колоноподібних яблунь залежно від сорту та віку ділянок стовбура. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення. Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. у насадженнях первинного сортовивчення колоноподібних сортів яблуні 7­, 8­ і 15­,16­річного віку на підщепі 54­118. Дерева розташовані за схемою 421 м. Визначення етапів органогенезу та розрахунки коефіцієнта статистичної оцінки проводили за методикою Ісаєвої І.С. Результати. Досліджувані нами колоноподібні сорти на III, IV етапах органогенезу різнилися за ефективністю диференціації генеративних бруньок між собою за роками. Протягом X, XI етапів органогенезу відбуваються втрати потенціалу продуктивності через редукцію квіток, зав’язей і плодів. Загалом найвищий рівень реалізації потенційної продуктивності спостерігався в сортів Президент, Валюта і Танцівниця, дерева яких у розрахунку на 1 потенційно генеративну бруньку сформували 0,41–0,58 плода, найнижчий — у сорту Спарта — 0,12. Висновки. У Лісостепу за поєднання сприятливих ґрунтово­кліматичних умов і високої агротехніки рослини колоноподібних сортів формують високий потенціал продуктивності. Успішна реалізація його у 7­, 8­річних дерев гарантує щорічне отримання врожаю в межах 2–12 кг з 1 дерева залежно від сорту. Найбільшу участь у формуванні господарського врожаю, наприклад сорту Валюта, беруть найстаріші 7­, 8­річні ділянки стовбура, сорту Фаворит — 2–5­річні.


Ключові слова: продуктивність, колоноподібна яблуня, плодові утворення, елементи репродукції, органогенез, диференціація генеративних бруньок, редукція.



Бібліографія
  1. Кудрявец Р.П., Татаринов А.П. Освещение листового полога и урожайность яблони сорта Пармен зимний золотой в зависимости от схемы посадки и формы кроны. Сельскохозяйственная биология. 1975. 854–860 с.
  2. Заморський В.В. Регулювання росту і плодоносіння яблуні. Умань, 2005. 55 с.
  3. Tobutt K.R. Breeding columnar apple varieties at the East Mailing. Sci Hort. 1984. V. 35. Р. 72–77.
  4. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. Морфофизиол. анализ этапов органогенеза различных жизн. форм прокрытосем. растений: учеб. пособие для биол. специальностей вузов. Москва: Высшая школа, 1977. 288 с.
  5. Исаева И.С. Продуктивность яблони. Москва: Изд-во МГУ, 1989. 149 с.
  6. Гереев Э.З. Особенности заложения цветочных почек яблони. Фрунзе, 1970. 191 с.
  7. Коломиец И.А. Преодоление периодичности плодоношения яблони. Киев: Урожай, 1976. 240 с.
  8. Кобель Ф. Плодоводство на физиологической основе. Москва, 1984. 205 с.
  9. Кондратенко Т.Є. Потенційна продуктивність сортів яблуні і рівень її реалізації залежно від технології та зони вирощування. Збірник наукових праць Уманського ДАУ «Біологічні науки і проблеми рослинництва». Умань: УДАУ, 2003. С. 470–474.
  10. Кондратенко П.В., Чиж О.Д., Водяницький В.І. та ін. Створення і продуктивне використання інтенсивних насаджень яблуні (рекомендації). Київ: НЦ УААН «Плодівництво», 1997. 22 с.
  11. Кондратенко Т.Є. Етапи органогенезу та осіннє прогнозування інтенсивності цвітіння яблуні. Проблеми моніторингу у садівництві. Київ: Аграрна наука, 2003. С. 51–58.
  12. Ряднова И.М., Еремин Г.В. Зимостойкость плодовых деревьев на юге СССР: научное издание. Москва: Колос, 1964. 208 с.
  13. Kruczyńska D. Nowe odmiany jabłoni. Hort­press, 2008. 214 р.