02. Засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за впливу фосфатмобілізувальних бактерій

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201907-02
Токмакова Л. М., Трепач А. О., Шевченко Л. А., Ларченко І. В., Лепеха О. П., Хаітова Н. О.
Сторінки: 14-19.
Короткий огляд
Мета. Дослідити вплив фосфатмобілізувальних бактерій на ступінь засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за вирощування культури на чорноземі вилуженому. Методи. Польові, мікробіологічні, біохімічні, агрохімічні, статистичні. Результати. У динаміці визначено чисельність фосфатмобілізувальних бактерій, здатних до розчинення мінералофосфатів нерозчинних комплексів з катіонами Ca++, Fe+++, Al+++ і бактерій, що гідролізують органічні форми фосфатів, фосфатазну активність ризосферного ґрунту, ступінь засвоєння фосфору рослинами кукурудзи за бактеризації насіння. Установлено, що чисельність бактерій, які розчиняють Ca3(PO4)2, зросла від 12,7 (на контролі) до 27,5 млн/г ґрунту (у варіанті з Agrobacteriun radiobacter 5006), AlPO4 — від 9,2 (на контролі) до 17,9 млн/г ґрунту (у варіанті з A. radiobacter 5006), FePO4 — від 8,9 (на контролі) до 17,3 млн/г ґрунту (за дії Enterobacter aerogenes 3271) і бактерій, що гідролізують органічні форми фосфатів, — від 12,7 (на контролі) до 29,5 млн/г ґрунту (у варіанті з Basillus sp. 2473). Найвищу фосфатазну активність виявлено за дії Basillus sp. 2473 — 4,34 відповідно за показників контролю 2,84 мг Р2О5 /100 г ґрунту/год. Висновки. Бактеризація насіння кукурудзи активними штамами фосфатмобілізувальних бактерій A. radiobacter 5006, Paenibacillus polymyxa КВ, Bacillus sp. 2473, E. aerogenes 3271, E. nimipressuralis 5213 сприяє збільшенню чисельності бактерій, які трансформують сполуки фосфору, підвищенню фосфатазної активності та ступеня рухомості фосфатів у кореневій зоні, що позитивно впливає на фосфорне живлення рослин. Біологічний чинник інтенсифікації кореневого живлення рослин забезпечує підвищення вмісту фосфору у зерні на 0,08–0,14% і зростання його виносу з урожаєм культури на 24,8–35,9% до контролю.

Ключові слова: фосфор, кукурудза, ступінь рухомості фосфатів, фосфатмобілізувальні бактерії, чорнозем вилужений.

Бібліографія
  1. Носко Б.С. Сучасні проблеми фосфору в землеробстві і шляхи їх розв’язання. Вісник аграрної науки. 2017. № 6. С. 5–12.
  2. Abel S., Ticconi C.A., Delatorre C.A. Pho­sphate sensing in higher plants. Physiol. Plant. 2002. V. 115. Р. 1–8.
  3. Marschner P., Crowley D.E., Yang C.H. De­velopment of specific rhizosphere bacterial com­munities in relation to plant species, nutrition and soil type. Plant Soil. 2004. V. 261. Р. 199–208.
  4. Marschner P., Grierson P.F., Rengel Z. Micro­bial community composition and functioning in the rhizosphere of three Banksia species in native woodland in Western Australia. Appl. Soil Ecol. 2005. V. 28. Р. 191–201. doi:org/10.1016/j.apsoil.2004.09.01
  5. Волкогон В.В., Надкернична О.В., Токма­ко­ва Л.М. та ін. Експериментальна ґрунтова мікро­біологія: монографія; за ред. В.В. Волкогона. Київ: Аграрна наука, 2010. 464 с.
  6. Якість ґрунту. Визначення рухомих сполук фосфору за методом Карпінського–Зам’ятіної в модифікації ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського: ДСТУ 4727–2007. [Чинний від 2008-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 9 с.
  7. Чириков Ф.В. Агрохимия калия и фосфора. Москва: Гос. изд. с.-х. литературы, 1956. 462 с.
  8. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях (науково-практичні рекомендації); за ред. В.В. Волкогона. Київ, 2015. 248 с.
  9. Хазиев Ф.Х. Системно-экологический анализ ферментативной активности почв. Москва: Наука, 1982. 203 с.
  10. Котелев В.В., Мехтиева Е.А., Смирнов В.И. Влияние некоторых факторов на фосфатазную активность почвенных микроорганизмов. Использование микроорганизмов в народном хозяйстве. 1964. Вып. 1. С. 3–17.
  11. Павлова В.Ф., Горская О.И. Влияние Agro­­bacte­rium radiobacter на фосфорное питание растений. Бюл. ВНИИСХМ. 1987. № 47. С. 26–28.
  12. Карпинский Н.П., Глазунова Н.М. Изме­нение степени подвижности почвенных фосфатов в длительных микрополевых опытах при внесении фосфорных удобрений. Агрохимия. 1993. № 9. С. 3.