Бєлоусов А. О., Соколов В. М.
Сторінки: 48-52.

---

Короткий огляд

Мета. Виявити зв’язок та рівень впливу добору за довжиною зернини на морфологічні ознаки зародкової кореневої системи ліній кукурудзи. Методи. Польові: багаторічний дизруптивний добір на максимальну і середню довжину зернини. Лабораторні: пророщування 25­ти схожих зерен у чашках Петрі в 4­разовій повторності за температури 24оС у темряві протягом 6­ти діб, визначення морфометричних показників первинної кореневої системи. Статистичні: методи варіаційної статистики. Результати. Після 10­річного добору створено лінії кукурудзи, які за довжиною зернини на 40–60% перевищують показники ліній, одержаних без направленого добору. Експериментально доведено, що істотне збільшення довжини зернини в результаті добору призводить до значного (Р<0,05–0,01) зростання показників основних морфологічних ознак первинної кореневої системи кукурудзи: кількості, загальної довжини і маси первинних корінців, довжини і маси колеоптиля, співвідношення маси первинних корінців до загальної маси проростків. Виявлено глибоку диференціацію ліній за темпами змін їхніх морфометричних показників у відповідь на зростання довжини зернини. Сформульовано припущення про значний вплив скорегованого зростання довжини зернини і морфологічних ознак первинної кореневої системи на адаптивну здатність та посухостійкість кукурудзи у післясходовий період. Висновки. Доведено, що збільшення довжини зернини кукурудзи шляхом добору призводить до істотного зростання морфологічних ознак первинної кореневої системи. Припускається, що це може спричиняти значне підвищення адаптивності та посухостійкості кукурудзи у післясходовий період.

---

Ключові слова: лінії кукурудзи, довжина зернини, морфологічні ознаки первинної кореневої системи, колеоптиля, посухостійкість.

---

Бібліографія

1. Домашнев П.П., Дзюбецкий Б.В., Мороз В.В. Зависимость между влажностью зерна кукурузы и его признаками: тез. докл. 5-го съезда генет. и селекц. Украины. Киев, 1986. С. 126–128.
2. Бєліков Є.І., Клімова О.Є. Кореляційні зв’язки продуктивності з морфо-біологічними ознаками у інбредних ліній цукрової кукурудзи. Бюл. Інституту зернового господарства. 2003. № 21–22. С. 109–112.
3. Walters S.P., Russell W.A., Lamkey K.R. Com­­parisons of phenotypic correlations among S1 lines and their testcrosses from four Iowa Stiff Stalk populations of maize. Madica. 1991. V. 39. P. 39–44.
4. Федько М.М. Адаптивний потенціал та екологічна стабільність простих гібридів кукурудзи (Zea мays L.). Бюл. Інст. зерн. господарства. 2010. № 39. С. 161–166.
5. Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю. Селекція гібридів кукурудзи, стійких до екстремальних умов вирощування. Бюл. Інституту зерн. господарства. 2007. № 31–32. С. 3–11.
6. Бєлоусов А.О., Соколов В.М., Молодченко­ва О.О., Адамовська В.Г. Напрями та результати селекції кукурудзи (Zea mays L.) у СГІ–НЦНС на посухостійкість. Збірник наукових праць СГІ–НЦНС. 2016. Вип. 28 (68). С. 33–43.
7. Філіпов Г.Л., Черчель В.Ю., Вишневський М.В. Агрофізіологічне обґрунтування добору стрестолерантних селекційних форм кукурудзи. Бюл. Інст. с.-г. степової зони. 2012. № 2. С. 16–20.
8. Badicean D., Scholfen S., Jacota A. Transcrip­tional profiling of Zea mays genotypes with different drought tolerances — new perspectives for gene expression markers selection. Maydica. 2011. 56–1724. P. 61–69.
9. Liu Y., Wang L., Sun C. еt al. Genetic analysis and major QTL detection for maize kernel size and weight in multy-environments. Theor. Appl. Genet. 2014: 127: 1019–1037.
10. Grift T.E., Zhao W., Momin M.A. еt al. Semi-auto­mated machine vision based maize kernel counting on the ear. Biosyst. Eng. 2017: 164: 171–180.
11. Miller N.D., Haase N.J., Lee J. еt al. A robust high-throughput method for computing maize ear, cob and kernel attributes automatically from images. Plant J. 2017: 89(1): 169–178.
12. Марченко Л.О. Методи дослідження зародкової кореневої системи кукурудзи. Вісник с.-г. науки. 1968. № 10. С. 65–70.
13. Жунько В.С. Роль эпикотельных корней у кукурузы. Селекция и семеноводство. 1975. № 3. С. 75.