09. Особливості охорони ґрунтів від ерозійної деградації та забруднення в промислових регіонах

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201907-09
Зубов А. О.
Сторінки: 60-67.

Короткий огляд
Мета. Пошук шляхів комплексного розв’язання проблеми водної ерозії та забруднення ґрунтів, пов’язаної з промисловими відходами. Методи. Аналіз картографічних матеріалів, моніторинг ерозійних процесів на породних відвалах вугільних шахт, польові спостереження та вимірювання, дослідження водопроникності відвальної породи за методом трубок, фізичне моделювання дефляції породи з використанням лабораторної аеродинамічної установки. Аналітико­синтетичні методи з урахуванням фондових, статистичних матеріалів і нормативно­правової бази. Результати. У натурних умовах установлено, що з породних відвалів ПАТ «Лисичанськвугілля» в Луганській області за відсутності захисного рослинного покриву внаслідок водної ерозії виноситься до 3500 т/га породи за час їх існування або до заліснення, а потенційне винесення породи за дефляції перевищує 150 т/га. Показано, що заліснення підвищує водопроникність породи у 5 разів, що є надійним фактором припинення водноерозійного процесу та запобігання винесенню забруднювальних речовин у ландшафт. Доведено правову можливість та екологічну доцільність включення відвалів до схеми місцевих екологічних мереж із подальшим їх залісненням. Обґрунтовано необхідність використання в екомережі як екологічних коридорів, крім річкової мережі, первинної гідрографічної мережі у вигляді улоговин. Показано єдність включення відвалів до місцевих екомереж і впровадження контурно­меліоративної організації території агроландшафтів за окремими операціями і як комплексного фактора захисту ґрунтів від ерозії та забруднення. Висновки. На прикладі Луганської області показано, що включення відвалів вугільних шахт і рудних гірничодобувних підприємств у місцеві екологічні мережі зі статусом відновлювальних територій стимулюватиме їх заліснення, що сприятиме докорінному зниженню винесення з них забруднювальних речовин. Для комплексного розв’язання проблеми ерозійної деградації ґрунтів та розповсюдження забруднювальних речовин в агроландшафтах важливим є впровадження контурно­меліоративної організації їх території.


Ключові слова: деградація ґрунтів, забруднення, ерозія, породний відвал, охорона ґрунтів, екологічна мережа.



Бібліографія
  1.  Новаковський Л.Я., Новаковська І.О. Еко­лого-економічні та правові проблеми охорони земель. Вісник аграрної науки. 2017. № 11. С. 62–70.
  2.  Тараріко О. Г., Москаленко В. М. Каталог заходів з оптимізації структури агроландшафтів та захисту ґрунтів від ерозії. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. 64 с.
  3.  Нормативи ґрунтозахисних контурно-меліоративних систем землеробства; за ред. О.Г. Тарарікo і М.Г. Лобаса. Київ: Інститут агро­екології та біотехнології УААН, Аграрний інститут НБАТ Агроінком, 1998. 158 с.
  4.  Балюк С.А., Даниленко А.С., Фурдичко О.І. Звернення до керівництва держави щодо подолання кризової ситуації у сфері охорони земель. Вісник аграрної науки. 2017. №11. С. 5–8.
  5.  Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Тер­риконы: монография. Луганск: Ноулидж, 2015. 712 с.
  6. Пат. № 53815, Україна, МПК (2009) F15C 1/00. Аеродинамічна установка для моделювання процесу вітрової ерозії ґрунтів та гірських порід. О.Р. Зубов, А.О. Зубов; заявник і патентовласник Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. № u201001729; заявл. 18.02.10; опубл. 25.10.2010, Бюл. № 20. 4 c.
  7.  Зубов А.Р., Зыков И.Г., Тарарико А.Г. Фор­мирование эрозионно-устойчивых агроландшафтов в бассейне Северского Донца: монография. Волгоград: ГНУ ВНИАЛМИ, 2010. 240 с.
  8.  Толстых Г.И., Головко М.И., Баранов М.С. Методические рекомендации по полосному размещению посевов и залужению ложбин. Луганск: УНИИЗПЭ, 1990.50 с.
  9.  Тарарико А.Г., Вергунов В.А. Почвозащитная контурно-мелиоративная система земледелия. Киев: УкрИНТЭИ, УкрНИИЗ, 1992. 72 с.
  10. Наукові та прикладні основи захисту ґрунтів від ерозії в Україні: монографія; за ред. С.А. Ба­люка та Л.Л. Товажнянського. Харків: НТУ «ХПІ», 2010. 460 с.
  11.  Шеляг-Сосонко Ю.Р., Гродзинский М.Д., Ро­маненко В.Д. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. Киев: УкрФито­социоцентр, 2004. 143 с.
  12.  Методичні рекомендації щодо розроблення регіональних та місцевих схем екомережі. Затверджено 13.11.2009. Київ: Міністерство охорони навколишнього природного середовища. 19 с.
  13.  Національна доповідь про стан формування національної екологічної мережі України за 2006–2010 роки. Херсон: Грінь Д.С., 2012. 200 с.
  14.  Загороднюк І., Клюєв В., Форощук В.П. Атлас екомережі Луганщини. Луганськ: Віртуальна реальність, 2014. 156 с.
  15.  Шапарь А.Г., Скрипник О.А. Принципы и особенности создания экологической сети в горнодобывающих регионах Украины. Теория и практика металлургии. 2004. № 5 (43). С. 87–90.
  16.  Зубова Л.Г., Зубов О.Р., Дмітрієва О.О. Використання териконів вугільних шахт в якості елементів Національної екологічної сітки України: зб. наук. пр. Луганського НАУ. Луганськ: Елтон-2. 2005. № 52 (75). С. 77–81.
  17.  Попченко Д.С., Артамонов В.Н. Обос­нование необходимости создания экологической сети г. Донецка: матеріали ХХ Всеукр. наук. конф. аспірантів і студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів». Донецьк: ДонНТУ, 2010. С. 21–23.
  18.  Rinaldo A., Gattoc M., Rodriguez-Iturbed I. River networks as ecological corridors: A coherent ecohydrological perspective Advances in Water Resources 112 (2018). P. 27–58. https://doi.org/10.1016/j.advwatres.2017.10.005
  19. Bertuzzo E., Maritan A., Gatto M. еt all. River networks and ecological corridors: Reactive transport on fractals, migration fronis, hydrochory. Water Resour. Res. 2007. № 7. doi: 10.1029/2006WR005533.
  20. Wenger E. Guidelines for the constution of ecological river networks. Council of Europe. Nature and Environment Series, 2002. № 129. 44 р.