04. Новий сорт м’яти Лада для вирощування на аптечний лист
https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-04
Шило М. П., Піщенко О. В., Павленко С. В.
Сторінки: 23-27.
Ключові слова: м’ята перцева, добір, гібрид, сорт, урожай, лист, ефірна олія, ментол.
Сторінки: 23-27.
Короткий огляд
Мета. Створити сорт м’яти перцевої з високими показниками адаптивності, продуктивності, екологічної пластичності, придатний для вирощування на аптечний лист. Сорт повинен мати ніжний тонкий аромат і високі смакові якості м’ятної олії за помірного кількісного вмісту ментолу (до 50%). Методи. Новий сорт м’яти Лада створений методом міжвидової штучної гібридизації. Материнською рослиною його була аллополіплоїдна форма перцевої м’яти Mentha piperita 2n = 144, батьківською — M.spicata K 65. Дослідження проводили згідно з методиками по селекції та агротехніці ефіроолійних культур з використанням польового і лабораторного методів. Результати. Сорт Лада характеризується високою врожайністю сухих листків і суцвіть (17,3 ц/га за 14%ї вологості), має підвищену зимостійкість, стійкість до іржі, борошнистої роси і септоріозу. Урожайність зеленої маси — 85,4 ц/га. Збір ефірної олії з однорічної культури становить 37,5 кг/га, 2річної — 89,2 кг/га, що переважає сортстандарт Краснодарська 2 відповідно на 28,9 і 26,9%. Сорт має високу енергію відростання і дружнє цвітіння рослин. Особливої уваги заслуговує якість ефірної олії нового сорту, основними компонентами якої є ментол із ментоном та метилацетатом. Вони надають олії приємного ніжного аромату і забезпечують їй високу дегустаційну оцінку, що відповідає євростандарту, а листя і суцвіття придатні як сировина (аптечне листя). Вегетаційний період становить 100 діб. Висновки. Сорт м’яти Лада є результатом впровадження в практичну селекцію теоретичних розробок із генетичного контролю біосинтезу терпеноїдів у м’яти. Використання нового сорту м’яти дасть змогу збільшити виробництво м’ятного аптечного листя для фармацевтичної промисловості та м’ятної ефірної олії для парфумернокосметичної, підвищить рентабельність цієї культури в господарствах різних форм власності. Економічна ефективність сорту Лада за вирощування на аптечне листя становить 3100 грн/га, ефірну олію — 1260 грн/га порівняно зі стандартом.Ключові слова: м’ята перцева, добір, гібрид, сорт, урожай, лист, ефірна олія, ментол.
Бібліографія
- Львов Н.А. Культура мяты. Москва: Сельхозгиз, 1931. 47 с.
- Кириченко Е.Б. Экофизиология мяты: продукционный процесс и адаптационный потенциал. Москва: Наука, 2008. 140 с.
- Львов Н.А., Яковлева С.В. Изучение и селекция перечной мяты. Труды по практической ботанике, генетике и селекции. 1930. Т. 23. С. 431–510.
- Bruckner G. Uber die Bastardnatur der Mentha piperita L. Angewangte Botanik. 1928. Bd. 10. № I. S. 87–103.
- Singh T.P., Sharma A.K. Mentha — taxonomic status as interpreter through cytology, genetics and photochemistry. Ind. J. Genet. 1986. V. 46. P.198–208.
- Солоницкая В.Б., Касьянова Н.В. Состояние и перспективы селекции мяты перечной. Научно-технический бюллетень ВНИИМК. Краснодар, 2000. Вып. 123. С. 69–73.
- Бугаенко Л.А., Шило Н.П. Полиплоидия и межвидовая гибридизация у мяты. Симферополь: Бизнес-Информ, 2012. 296 с.
- Мустяцэ Г.И. Культура мяты перечной. Кишинев: Штиинца, 1985. 165 с.
- Шелудько Л.П., Куценко Н.І. Лікарські рослини (селекція і насінництво). Полтава: Копі-центр, 2013. 475 с.
- Державна фармакопея України: в 3 т. Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. Т. 3. 2-е вид. С. 395.
- Бугаенко Л.А., Резникова С.А. Генетический контроль биосинтеза терпеноидов у мяты. Сообщение I. Изучение генотипов некоторых видов и форм мяты по генам, контролирующим синтез основных компонентов эфирного масла. Генетика. 1984. Т. 2, № 11. С. 1857–1862.
- Бугаенко Л.А., Резникова С.А. Генетический контроль биосинтеза терпеноидов у мяты. Сообщение II. Изменчивость и наследование состава терпеноидов при межвидовых скрещиваниях. Генетика. 1985. Т. 20, № 12. С. 2018–2024.
- Lawrense B.M. Mint: the genus Menthe. Med. and Aromatic Plants Industr. Profiles, 2006. V. 44. P. 556.
- Адмиральская С.А. Биология цветения и гибридизация плодовитых форм мяты Mentha piperita L. Ботанический журнал. 1961. Т. XLVI. С. 690–695.
- Аринштейн А.И. Селекция эфиромасличных культур (методические указания). Симферополь, 1977. 150 с.
- Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат. 1985. 356 с.
- Чумак В.А., Жолнина Л.С. Методические указания по оценке сортов и селекционного материала эфиромасличных культур на устойчивость к болезням и вредителям. Москва: ВАСХНИЛ. 1980. 25 с.
- Гинзберг А.С. Упрощенный способ определения эфирного масла в эфироносах. Химико-фармацевтическая промышленность. 1932. № 8, 9. С. 326–329.
- Сергеева Д.С., Попович А.Л., Шульга Е.Б. и др. Методические указания по оценке сортов и селекционного материала мяты на морозо- и зимостойкость. Москва: ВАСХНИЛ, 1986. 7 с.