04. Новий сорт м’яти Лада для вирощування на аптечний лист

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-04
Шило М. П., Піщенко О. В., Павленко С. В.
Сторінки: 23-27.

Короткий огляд
Мета. Створити сорт м’яти перцевої з високими показниками адаптивності, продуктивності, екологічної пластичності, придатний для вирощування на аптечний лист. Сорт повинен мати ніжний тонкий аромат і високі смакові якості м’ятної олії за помірного кількісного вмісту ментолу (до 50%). Методи. Новий сорт м’яти Лада створений методом міжвидової штучної гібридизації. Материнською рослиною його була аллополіплоїдна форма перцевої м’яти Mentha piperita 2n = 144, батьківською — M.spicata K 65. Дослідження проводили згідно з методиками по селекції та агротехніці ефіроолійних культур з використанням польового і лабораторного методів. Результати. Сорт Лада характеризується високою врожайністю сухих листків і суцвіть (17,3 ц/га за 14%ї вологості), має підвищену зимостійкість, стійкість до іржі, борошнистої роси і септоріозу. Урожайність зеленої маси — 85,4 ц/га. Збір ефірної олії з однорічної культури становить 37,5 кг/га, 2річної — 89,2 кг/га, що переважає сортстандарт Краснодарська 2 відповідно на 28,9 і 26,9%. Сорт має високу енергію відростання і дружнє цвітіння рослин. Особливої уваги заслуговує якість ефірної олії нового сорту, основними компонентами якої є ментол із ментоном та метилацетатом. Вони надають олії приємного ніжного аромату і забезпечують їй високу дегустаційну оцінку, що відповідає євростандарту, а листя і суцвіття придатні як сировина (аптечне листя). Вегетаційний період становить 100 діб. Висновки. Сорт м’яти Лада є результатом впровадження в практичну селекцію теоретичних розробок із генетичного контролю біосинтезу терпеноїдів у м’яти. Використання нового сорту м’яти дасть змогу збільшити виробництво м’ятного аптечного листя для фармацевтичної промисловості та м’ятної ефірної олії для парфумернокосметичної, підвищить рентабельність цієї культури в господарствах різних форм власності. Економічна ефективність сорту Лада за вирощування на аптечне листя становить 3100 грн/га, ефірну олію — 1260 грн/га порівняно зі стандартом.


Ключові слова: м’ята перцева, добір, гібрид, сорт, урожай, лист, ефірна олія, ментол.



Бібліографія
  1. Львов Н.А. Культура мяты. Москва: Сельхозгиз, 1931. 47 с.
  2. Кириченко Е.Б. Экофизиология мяты: продукционный процесс и адаптационный потенциал. Москва: Наука, 2008. 140 с.
  3. Львов Н.А., Яковлева С.В. Изучение и селекция перечной мяты. Труды по практической ботанике, генетике и селекции. 1930. Т. 23. С. 431–510.
  4. Bruckner G. Uber die Bastardnatur der Mentha piperita L. Angewangte Botanik. 1928. Bd. 10. № I. S. 87–103.
  5. Singh T.P., Sharma A.K. Mentha — taxonomic status as interpreter through cytology, genetics and photochemistry. Ind. J. Genet. 1986. V. 46. P.198–208.
  6. Солоницкая В.Б., Касьянова Н.В. Состояние и перспективы селекции мяты перечной. Научно-технический бюллетень ВНИИМК. Краснодар, 2000. Вып. 123. С. 69–73.
  7. Бугаенко Л.А., Шило Н.П. Полиплоидия и межвидовая гибридизация у мяты. Симферополь: Бизнес-Информ, 2012. 296 с.
  8. Мустяцэ Г.И. Культура мяты перечной. Кишинев: Штиинца, 1985. 165 с.
  9. Шелудько Л.П., Куценко Н.І. Лікарські рослини (селекція і насінництво). Полтава: Копі-центр, 2013. 475 с.
  10. Державна фармакопея України: в 3 т. Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. Т. 3. 2-е вид. С. 395.
  11. Бугаенко Л.А., Резникова С.А. Генетический контроль биосинтеза терпеноидов у мяты. Сообщение I. Изучение генотипов некоторых видов и форм мяты по генам, контролирующим синтез основных компонентов эфирного масла. Генетика. 1984. Т. 2, № 11. С. 1857–1862.
  12. Бугаенко Л.А., Резникова С.А. Генетический контроль биосинтеза терпеноидов у мяты. Сообщение II. Изменчивость и наследование состава терпеноидов при межвидовых скрещиваниях. Генетика. 1985. Т. 20, № 12. С. 2018–2024.
  13. Lawrense B.M. Mint: the genus Menthe. Med. and Aromatic Plants Industr. Profiles, 2006. V. 44. P. 556.
  14. Адмиральская С.А. Биология цветения и гибридизация плодовитых форм мяты Mentha piperita L. Ботанический журнал. 1961. Т. XLVI. С. 690–695.
  15. Аринштейн А.И. Селекция эфиромасличных культур (методические указания). Симферополь, 1977. 150 с.
  16. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат. 1985. 356 с.
  17. Чумак В.А., Жолнина Л.С. Методические указания по оценке сортов и селекционного материала эфиромасличных культур на устойчивость к болезням и вредителям. Москва: ВАСХНИЛ. 1980. 25 с.
  18. Гинзберг А.С. Упрощенный способ определения эфирного масла в эфироносах. Химико-фармацевтическая промышленность. 1932. № 8, 9. С. 326–329.
  19. Сергеева Д.С., Попович А.Л., Шульга Е.Б. и др. Методические указания по оценке сортов и селекционного материала мяты на морозо- и зимостойкость. Москва: ВАСХНИЛ, 1986. 7 с.