09. Взаємодія фактичних і припустимих показників ерозійно-гідрологічних процесів на імовірнісній основі

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-09
Белоліпський В. О., Полулях М. М.
Сторінки: 52-59.
Короткий огляд
Мета. Визначити вплив взаємодії фактичних і припустимих показників на розвиток ерозійногідрологічних процесів з метою їх мінімізації на імовірнісній основі. Методи. За лабораторнопольовим, математикостатистичним, топометричним, морфологічним методами досліджено ерозійногідрологічні ситуації за басейновим принципом на різних ієрархічних рівнях (басейн річки т балковий водозбір), взаємодію фактичних і припустимих показників ерозійногідрологічних процесів. Результати. Засобами побудови гіперповерхонь відгуку сполучень компонентів агроландшафтних водозборів басейну р. Айдар і чинників формування Qmax за гідропостами (Білолуцьк, Курячівка, Старобільськ, Бахмутівка) проведено аналіз взаємодії фактичних та припустимих показників ерозійногідрологічних процесів на 1–50%му рівні імовірності. Виявлено такі закономірності: 1) за високої розораності водозборів Старобільського та Бахмутівського гідропостів (відповідно 65–75 і 70–80%) із використанням у ріллі схилів понад 1о — 40–55% витрати стоку 10%ї імовірності максимальні (25–58  та 38–63 м3/с); 2) зменшення розораності водозборів Курячівського гідропоста до 55–60% зменшує максимальні витрати стоку 10%ї імовірності до 10–15 м3/с при використанні в ріллі схилів понад 1о — 45–55% від водозбору; 3) висока розораність водозбору Білолуцького гідропоста (65–75%) нівелюється використанням у ріллі схилових земель понад 1о у межах 35–45% в утворенні максимальних витрат стоку 10%ї імовірності до 16–36 м3/с. Така закономірність формування максимальних витрат стоку спостерігається і за інших імовірностей їх прояву. Висновки. Дослідження співвідношення прогнозних (припустимих) і фактичних характеристик сполучень компонентів агроландшафту (40–60% ріллі, 35–40% схилів понад 1о, 0,3–0,5% лісосмуг поперечного розташування на фоні вмісту гумусу 3,5–5,5% на рівні 10%ї імовірності максимальних витрат стоку) свідчать про їхній об’єктивний вплив і зменшення гідрологічних характеристик на 65–75% до рівня низьких показників витрат стоку: 3–5 м3/с — Білолуцький, Курячівський та 10–15 м3/с — Старобільський та Бахмутівський гідропости.

Ключові слова: басейн, водозбір, гідропост, агроландшафт, ґрунти, ерозія, гумус, критерій, витрати стоку, модель.

Бібліографія
  1.  Швебс Г.И., Лисецкий Ф.Н. Проектирование контурно-мелиоративной системы почвозащитного земледелия. Земледелие. 1989. № 2. С. 55–59.
  2.  Трифонова Т.А. Развитие бассейнового подхода в почвенных и экологических исследованиях. Почвоведение. 2005. № 9. С. 32–39.
  3.  Wischmeier W.H., Smith D.D. Predicting Rainfall Erosion Losses. Agriculture Handbook. 1978. № 537. Washington, U.S. Departament of Agriculture. 58 p.
  4.  Van der Knijft J.M., Jones R.J.A., Montanarella L. Soil erosion risk assessment in Europe. European Soil Bureau. 2000. № 34. P. 8.
  5.  Белоліпський В.О., Полулях М.М., Другов О.Н. Геоінформаційна оцінка природного потенціалу ґрунтів басейну р. Айдар. Вісник аграрної науки. Спеціальний випуск, жовтень 2016 р. С. 42–47.
  6.  Белоліпський В.О., Балюк С.А., Полулях М.М., Тімченко Д.О. Оцінка інтенсивності ерозійно-гідрологічних ситуацій за басейновим принципом (методичні рекомендації та аналіз); за ред. В.О. Белоліпського. Харків, 2018. 72 с.
  7.  Булыгин С.Ю. Почвоводоохранная оптимизация агроландшафтов: монография. Киев: Аграрная наука, 2012. 352 с.
  8.  Тараріко О.Г., Греков В.О., Панасенко В.М.  Охорона та відновлення деградованих ґрунтів відповідно проекту Ґрунтової Директиви Євросоюзу. Вісник аграрної науки. 2011. № 5. С. 9–13.
  9.  Куценко М.В. Геосистемні основи регулювання ерозійно-акумулятивних процесів: геоморфосистемний аспект: монографія. Харків: КП «Міська друкарня», 2012. 320 с.
  10.  Регіональна програма охорони родючості ґрунтів на 2014–2020 рр. Луганська обласна державна адміністрація, Департамент агропромислового розвитку, Луганська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», Луганське обласне головне управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам, Луганська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. Луганськ, 2013. С. 1–2.