10. Особливості технології вирощування міскантусу гігантського на осушуваних органогенних ґрунтах Лівобережного Лісостепу

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-10
Вірьовка В. М., Опанасенко О. Г., Перець С. В.
Сторінки: 60-66.

Короткий огляд
Мета. Виявити ефективність елементів технології вирощування міскантусу гігантського, проаналізувати їхній вплив на ріст і розвиток рослин, визначити економічну ефективність вирощування культури в умовах осушуваних торфових ґрунтів Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польові, лабораторні, аналітичні, розрахунковопорівняльні та математикостатистичні. Результати. Досліджено вплив елементів технології вирощування міскантусу гігантського на його продуктивність в умовах осушуваних торфових ґрунтів Лівобережного Лісостепу України. Наведено результати досліджень впливу строків і щільності садіння, маси ризомів і глибини їх загортання, добрив, заходів боротьби з бур’янами та шкідниками на продуктивність та економічну ефективність вирощування культури. Установлено, що ця технологія на 3й рік вирощування міскантусу забезпечує вихід сухої біомаси на рівні 23,7–26,1 т/га, або 403–444 ГДж енергії. Висновки. Розроблено й обґрунтовано технологію вирощування міскантусу гігантського для енергетичних цілей на карбонатних торфовищах Лівобережного Лісостепу, яка полягає у внесенні мінеральних добрив у дозі К60, садінні ризомів за щільності 0,7,1,4 м (10 тис. шт./га) та їх маси 50–70 г. Застосування агротехнічного в поєднанні з біологічним способу боротьби з дротяником забезпечує ефективний захист рослин міскантусу під час закладання енергетичних плантацій. Розроблена технологія за роки досліджень забезпечила вихід сухої біомаси на рівні 44,5 т/га, або 756 ГДж/га теплової енергії за 13157 грн/га умовно чистого прибутку, собівартості 529,6 грн/га і рентабельності 56%. Розроблена технологія вирощування міскантусу гігантського для довготривалого використання (20–25 років) з отриманням сировини для виробництва твердого палива може бути використана фермерськими господарствами та державними підприємствами, які мають у землекористуванні осушувані ґрунти.


Ключові слова: міскантус, маса ризомів, щільність стояння, добрива, урожайність, рентабельність.



Бібліографія
  1. Роїк М.В. Енергетичні культури для виробництва біопалива. Наукові праці Полтавської аграрної академії. Енергозбереження та альтернативні джерела енергії: проблеми і шляхи їх вирішення. Полтава, 2010. Т. 7 (26). С. 12–17.
  2. Біоенергетичне аграрне виробництво. Інститут гідротехніки і меліорації НААН. Київ, 2011. 300 с.
  3. Гументик М.Я. Урожайність біомаси міскантусу залежно від кліматичних умов, строків і глибини садіння ризомів у західному Лісостепу України. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. Львів, 2013. № 17(1). С. 76–82.
  4. Директиви Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 р. щодо сприяння використанню відновлювальних джерел енергії. 47 с.
  5. Рижук С.М., Слюсар І.Т. Агроекологічні основи ефективного використання осушуваних ґрунтів Полісся і Лісостепу. Київ: Аграрна наука, 2006. 426 с.
  6. Deuter M., Lewandowski I., Clifton-Brown J. еt al. Breeding approaches to improvement of yield and quality in Miscanthus grown in Europe. European Miscanthus improvement-Final Report, September 2000. Stuggart: Institute of Crop Production and Grassland Research, University of Hohenhiem. P. 28–52.
  7. Курило В.Л., Гументик М.Я., Квак В.М. Міскантус — перспективна енергетична культура для виробництва біопалива. Агробіологія. 2010. № 4 (80). С. 62–66.
  8. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. Директива Кабінету Міністрів № 145 від 15 березня 2006 р. 130 с.
  9. Jones M.B., Walsh M. Miscanthus for energy and fibre. London: Earthscan, 2001. 192 p.
  10. Проведение научных исследований на мелиорированных землях избыточно увлажненной части СССР: метод. указания. Москва: Министерство с.х. СССР, 1984. 91 с.
  11. Методика проведення дослідів по кормовиробництву; за ред. А.О. Бабича. Вінниця, 1994. 87 с.
  12. ДСТУ 8066:2015 Корми для сільськогосподарських тварин. Методи визначення енергоємності і поживності. Держспоживстандарт України. Київ, 2015. 15 с.
  13. Артеменко В.І. Довідник по використанню осушених земель. Київ: Урожай, 1987. С. 114–127.
  14. Долин В.Г. Методические указания по учету вредителей сельскохозяйственных культур. Київ: Урожай, 1975. С. 6–28.
  15. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  16. Патент на корисну модель 127596 Україна МПК А01В 79/02 (2006.01). Агротехнічний в поєднанні з біологічним спосіб боротьби з дротяником. Заявник і власник патенту Панфильська дослідна станція ННЦ «Інститут землеробства НААН»; заявл. 19.03.2018; опубл. 10.08.2018, Бюл. № 15.