Волкогон В. В., Москаленко А. М., Дімова С. Б., Пиріг О. В., Халеп Ю. М., Волкогон К. І.
Сторінки: 5-13.

---

Короткий огляд

Мета. Дослідити особливості емісії закису азоту з чорнозему вилуженого за зростаючих норм мінеральних добрив і надходження свіжої органічної речовини різного походження; визначити потрібну кількість вуглецю для оптимізації біологічних процесів при застосуванні туків. Методи. Польового досліду, газохроматографічні, агрохімічні, розрахункові. Результати. За внесення органічних добрив (гною, соломи, маси люпинового сидерату та їх поєднання) зменшуються питомі (г NN2О / кг ССО2) втрати азоту з ґрунту. Найбільші питомі втрати NN2O у досліді cпостерігаються у варіантах із використанням мінеральних добрив. Водночас застосування туків у невисокій (100 кг/га д.р.) в ланці сівозміни) та середній (200 кг/га д.р.) нормах по фону 5 т/га соломи й 13 т/га люпинового сидерату сприяє зменшенню показників (навіть нижче від контрольного), що свідчить про іммобілізацію невикористаної рослинами частини мінеральних азотних сполук. При цьому для оптимізації співвідношення C/N не потрібне додаткове застосування мінерального азоту. Поєднання найвищої в досліді норми мінеральних добрив (300 кг/га у ланці сівозміни) із соломою і сидератом не дає змоги знизити питомі втрати азоту до рівня контролю, що свідчить про надлишковість мінерального азоту в ґрунті в цьому випадку. Запропоновано формулу розрахунків необхідної кількості вуглецю для оптимізації співвідношення C/N при застосуванні різних норм азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує збалансованість мінералізаційних і синтетичних процесів у ґрунті. Висновки. За вирощування сільськогосподарських культур на чорноземі вилуженому застосування розрахункових норм свіжої органічної речовини (гною, соломи, люпинового сидерату та їх поєднання, зокрема з мінеральними добривами) сприяє оптимізації перебігу мікробіологічних процесів в агроценозах. За цих умов невикористаний рослинами азот мінеральних сполук метаболічно зв’язується (іммобілізується) мікроорганізмами, зменшується емісія N2O, і норми мінеральних добрив, що не перевищують 200 кг/га д.р. у сівозміні, стають екологічно прийнятними.

---

Ключові слова: система удобрення, органічні та мінеральні добрива, гумус, емісія N2O і СО2, співвідношення С/N.

---

Бібліографія

1. Дегтярьов В.В. Гумус чорноземів Лісостепу і Степу України. Харків: Майдан, 2011. 360 с.
2. Булигін С.Ю., Величко В.А., Демиденко О.В. Агрогенез чорнозему. Київ: Аграрна наука., 2016. 356 с.
3. Шикула М.К., Балаєв А.Д., Демиденко О.В. Ґрунтоутворювальна і ґрунтозахисна роль соломи та інших пожнивних решток в агроценозах. Вісник аграрної науки. 2003. № 4. С. 27–32.
4. Тараріко Ю.О. Сучасні технології відтворення родючості ґрунтів та підвищення продуктивності агроекосистем. Київ: Аграрна наука, 2004. 126 с.
5. Заришняк А.С., Цвей Я.П., Іваніна В.В. Оптимізація удобрення та родючості ґрунту в сівозмінах. Київ: Аграрна наука, 2015. 208 с.
6. Мазур Г.А. Відтворення і регулювання родючості легких ґрунтів. Київ: Аграрна наука, 2008. 308 с.
7. Мазур Г.А., Григора Т.І., Ткаченко М.А., Кондратюк І.М. Гумусний стан сірого лісового ґрунту залежно від хімічної мінералізації та системи удобрення: зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 1, 2. С. 3–8.
8. Кудеяров В.Н., Биелек П., Соколов О.А. Баланс азота и трансформация азотных удобрений в почвах. Пущино, 1986. 160 с.
9. Гомонова Н.Ф., Овчинникова М.Ф. Влияние длительного применения минерального удобрения и известкования на химические свойства, групповой и фракционный состав гумуса. Агрохимия. 1986. № 1. С. 85–90.
10. Мазур Г.А., Григора Т.І. Групово-фракційний склад і запаси гумусу в сірому лісовому ґрунті у зв’язку з інтенсивністю його використання. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. 2011. № 1. С. 178–181.
11. Гасанова Е.С., Стекольников К.Е., Котов В.В. Фракционный и групповой состав гумуса чернозема выщелоченного и его трансформация под влиянием агротехнических приемов. Доклады по экологическому почвоведению. 2010. Вып. 13, № 1. С. 19–29.
12. Кудеяров В.Н., Благодатский С.А., Ларионова А.А. Изменение внутрипочвенных потоков азота при внесении азотных удобрений. Агрохимия. 1990. № 11. С. 47–53.
13. Берестецкий О.А., Возняковская Ю.М., Доросинский Л.М. Биологические основы плодородия почвы. Москва: Колос, 1984. 287 с.
14. Туев Н.А. Гумус в почвенном плодородии и микробиологические процессы его минерализации. Тр. ВНИИСХМ. 1984. Т 54. С. 40–54.
15. Волкогон В.В., Британ Т.Ю., Пиріг О.В. Розвиток мікроорганізмів та спрямованість біологічних процесів у чорноземі вилуженому за моделювання дефіциту свіжої органічної речовини та впливу мінерального азоту. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. № 28. С. 3–16. https://doi.org/10.35868/1997-3004.28.3-16
16. Volkogon V.V., Pyrig O.V., Volkogon K.I., Dimova S.B. Methodological aspects of determining the processes of organic matter mineralization-synthesis in croplands. Agricultural Science and Practice. 2019. № 1. P. 3–9. https://doi.org/10.15407/agrisp6.01.003
17. Лыков А.М. Воспроизводство плодородия почв в Нечерноземной зоне. Москва: Россельхозиздат, 1982. 143 с.
18. Waksman S.A. Soil microbiology. London: Chapman &Hall, Limited,1952. 356 p. https://doi.org/10.1002/jpln.19540660213