02. Динаміка родючості чорнозему типового глибокого залежно від системи удобрення і ланки сівозміни

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201911-02
Цвей Я. П., Власенко В. С.
Сторінки: 14-21.

Короткий огляд
Мета. Визначити раціональні варіанти систем удобрення і чергування культур зернопросапної ланки 10пільної плодозмінної сівозміни для збереження родючості ґрунту, відновлення вмісту гумусу і підвищення значень агрохімічних показників ґрунту. Методи. Польові дослідження, фізикохімічні, агрохімічні. Результати. Проведено агрохімічні дослідження з формування родючості чорноземів типових глибоких у ланках плодозмінної сівозміни залежно від системи удобрення. Застосування упродовж 40ка років органомінеральних систем удобрення у зернобуряковій сівозміні не забезпечило відтворення вмісту гумусу в чорноземі типовому до рівня перелогу. За внесення 8,3 т/га гною + N29,3P45K36,7 уміст гумусу в орному шарі після завершення 4х ротацій становив 4,59%, 16,7 т/га гною + N29,3P45K36,7 — 4,72%, тоді як в перелозі — 5,20%. Застосування 8,3 т/га гною + N29,3P45K36,7 забезпечило на кінець 4ї ротації вміст мінерального азоту в орному шарі у ланці ячмінь, горох, буряки цукрові — 19,1 мг/кг ґрунту; у ланці викоовес, пшениця озима, буряки цукрові — 16,4 мг/кг ґрунту. За збільшення дози добрив до 8,3 т/га гною + N36P85K76,7 — 21 мг/кг ґрунту, що перевищує вихідні показники на 8,1; 5,4 і 10 мг/кг ґрунту. Ресурсоощадна система удобрення (8,3 т/га гною + N29,3P45K36,7) формувала на кінець 4ї ротації підвищений уміст рухомого фосфору в орному шарі — 119,3 мг/кг ґрунту, за збільшення дози добрив до 8,3 т/га гною + N36P85K76,7 — його вміст на рівні 200 мг/кг ґрунту. За внесення упродовж 4х ротацій 8,3 т/га гною + + N29,3P45K36,7 вміст рухомого калію в орному шарі становив 129,2 мг/кг ґрунту; 8,3 т/га гною + N36P55K46,7 — 145,1 мг/кг ґрунту, що перевищувало вихідні показники відповідно на 18,9; 35 мг/кг ґрунту. Тривале упродовж 40ка років застосування органомінеральних систем удобрення зумовило підкислення ґрунтового розчину. За внесення 8,3 т/га гною + N36P35K46,7 рНсольове порівняно з перелогом знизилося на 1,0–1,2, Нг зросло на 2,2–2,4 смоль/кг ґрунту, за абсолютних величин — відповідно 5,2–5,3 та 4,0–3,6 смоль/кг ґрунту. Висновки. Використання органомінеральної системи удобрення 8,3 т/га гною + N29,3P45K36,7 на чорноземах типових глибоких у ланці плодозмінної сівозміни сприяє оптимізації агрохімічного стану ґрунту і збереження його родючості.


Ключові слова: гумус, агрохімічні показники, орний шар, оптимізація, органічна речовина.



Бібліографія
  1. King A.E., Congreves K.A., Deen B. еt al. Quantifying the relationships between soil fraction mass, fraction carbon, and total soil carbon to assess mechanisms of physical protection. Soil Biology and Biochemistry. 2019. V. 135. P. 95–107. https:// doi.org/10.1016/j.soilbio.2019.04.019
  2. Hao Y., Wang Y., Chang Q., Wei X. Effects of Long-Term Fertilization on Soil Organic Carbon and Nitrogen in a Highland Agroecosystem. Pedosphere. 2017. V. 27. Is. 4. P. 725–736. https://doi.org/10.1016/S2095-3119(15)61107-8
  3. Rong Y., Yong-zhong S.U., Tao W., Qin Y. Effect of chemical and organic fertilization on soil carbon and nitrogen accumulation in a newly cultivated farmland. J. of Integrative Agriculture. 2016. V. 15. Is. 3. Р. 658–666. https://doi.org/10.1016/S2095-3119(15)61107-8
  4. Іваніна В.В. Біологізація удобрення культур у сівозмінах. Київ: ЦП «Компрінт», 2016. 328 с.
  5. Цвей Я.П., Иванина В.В., Леньшин А.Г. Формирование плодородия чернозема в зерносвекловичных короткоротационных севооборотах. Сахарная свекла. 2017. № 7. С. 18–20.
  6. Булигін С.Ю., Величко В.А., Демиденко О.В. Агрогенез чорнозему. Київ: Аграрна наука, 2016. 356 с.
  7. Dai S., Wang J., Cheng Y. еt al. Effects of long-term fertilization on soil gross N transformation rates and their implications. J. of Integrative Agriculture. 2017. V. 16. Is. 12. P. 2863–2870. https://doi.org/10.1016/S2095-3119(17)61673-3
  8. Kröbel R., Campbell C.A., Zentner R.P. еt al. Effect of N, P and cropping frequency on nitrogen use efficiencies of spring wheat in the Canadian semi-arid prairie. Canadian J. of Plant Science. 2012. № 92(1). P. 141–154. https://doi.org/10.4141/cjps2011-067
  9. Kröbel R., Campbell C.A., Zentner R.P. еt al. Nitrogen and phosphorus effects on water use efficiency of spring wheat grown in a semi-arid region of the Canadian prairies. Canadian J. of Soil Science. 2012. № 92(4). Р. 573–587. https://doi.org/10.4141/cjss2011-055
  10. Wang J., Yan X., Gong W. Effect of Long-Term Fertilization on Soil Productivity on the North China Plain. Pedosphere. 2015. V. 25. Is. 3. Р. 450–458. https://doi.org/10.1016/S1002-0160(15)30012-6
  11. Балюк С.А., Носко Б.С., Воротинцева Л.І. Регулювання родючості ґрунтів та ефективності добрив в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 4. С. 5–12.
  12. Заришняк А.С., Цвей Я.П., Іваніна В.В. Оптимізація удобрення та родючості ґрунту в сівозмінах; за ред. А.С. Заришняка. Київ: Аграрна наука, 2015. 208 с.
  13. Заришняк А.С., Сипко А.О., Стрілець О.П. та ін. Відтворення і регулювання родючості кислих ґрунтів в умовах Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 5–12.
  14. Носко Б.С. Фосфор у ґрунтах і землеробстві України. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 476 с.