Шевчук Л. М.
Сторінки: 81-88.

---

Короткий огляд

Мета. Визначити та дослідити вміст біологічно активних речовин (БАР) (аскорбінова кислота, поліфеноли) у плодах зерняткових, кісточкових, ягідних і малопоширених у культурі плодових порід. Виділити ті, що генетично мають велику кількість вітаміну С та поліфенольних речовин. Методи. Лабораторні, порівняльні, узагальнювальні. Аналітичні дослідження виконували впродовж останніх 2х десятиліть у лабораторії технології зберігання та переробки плодів і ягід. Об’єктами досліджень були плоди 24х плодових, ягідних та малопоширених у культурі порід. Результати. Проведеними дослідженнями з’ясовано, що вміст аскорбінової кислоти є найменшим у плодів зерняткової та кісточкової груп (7 і 6 мг/100 г відповідно), найвищий — у ягідних культур (55,8 мг/100 г). Максимальну кількість поліфенолів мають ягоди малопоширених у культурі порід (489 мг/100 г). Серед ягідних культур в умовах вирощування України велику кількість вітаміну С продукують плоди смородини чорної — 87–243 мг/100 г. Більше 200 мг/100 г цього вітаміну в окремі роки накопичують ягоди сортів Володимирська, Черешнева, Ювілейна Копаня, Аметист та Софіївська. Понад 1000 мг/100 г поліфенольних речовин містили плоди сортів жимолості Богдана, Фіалка та Павловська. Кількість антоціанів у цьому спектрі поліфенолів ягід жимолості становить 120–200, халконів — 25–85 мг/100 г. Висновки. Установлено, що значним джерелом аскорбінової кислоти можуть бути плоди обліпихи за умови вирощування сортів, ягоди яких відзначаються генетично закріпленою великою кількістю цього вітаміну, а також ягоди смородини чорної, суниці та порічок. Велику рактивність (понад 1000 мг/100 г ) мають плоди калини, жимолості та хурми. Зокрема, в ягодах жимолості та калини високий мінімальний їх уміст — 504 і 600 мг/100 г відповідно, коефіцієнт варіації кількості поліфенолів в обох культур — 30%.

---

Ключові слова: продукція плодівництва, аскорбінова кислота, поліфенольні речовини.

---

Бібліографія

1. Шевчук Л.М. Основи формування споживчого комплексу плодів ягідних культур в Україні: монографія. Київ: Логос, 2015. 226 с.
2. Моргунова Е.М., Шелехова Н.А., Масанський С.Л., Андрушкевич Т.М. Исследование химического состава и антиоксидантных свойств калины обыкновенной (vibunum l) различных сортов. Плодоводство. РУП «Институт садоводства», 2009. Т. 21. С. 308–317.
3. Скляревский Л.Я. Целебные свойства пищевых продуктов. Вологда, 1991. 235 с.
4. Омаров М.Д., Причко Т.Г., Троянова Т.Л. Хурма. Пищевая промышленость, 2003. № 10. С. 80.
5. Gramza-Michałowska A., Bueschke M., Kulczyński B. et al. Phenolic compounds and multivariate analysis of antiradical properties of red fruits. J. of Food Measurement and Characterization. 2019. V. 13 (3). P. 1739-1747 URL: https://www.scopus.com/inward/record.uri?eid=2-s2.0-85063008760& doi=10.1007%2fs11694-019-00091-x&partnerID= 40&md5= https://doi.org/10.1007/s11694-019-00091-x
6. Кондратенко П.В., Шевчук Л.М., Левчук Л.М. Методика оцінки якості плодово-ягідної продукції. Київ: СПД «Жителєв С.І.», 2008. 79 с.
7. Причко Т.Г., Чалая Л.Д., Карпушина М.В., Смелик Т.Л. Закономерности накопления витаминов и полифенолов в плодах и ягодах. Плодоводство. РУП «Институт садоводства», 2009. Т. 21. С. 365–372.
8. Можар Н.В. Теоретические и практические аспекты селекции айвы. Новации и эффективность производственных процессов в плодоводстве. Краснодар, 2005. С. 283–291.
9. Джафаров А.Ф. Товароведение плодов и овощей. Москва: Экономика, 1974. 341 с.
10. Нуртазин М.Т. Улучшение сортимента вишни и черешни на Юго-востоке Казахстана. Новации и эффективность производственных процессов в плодоводстве. Краснодар, 2005. Т. 1. С. 316–320.
11. Арасимович В.В. Биохимия плодов косточковых Молдавии. Кишенев: Картя Молдаванескэ, 1969. 150 с.
12. Жбанова Е.В. Изменчивость химического состава ягод смородины черной в условиях центрально-черноземного региона (ЦЧР). Роль отрасли плодоводства в обеспечении продовольственной безопасности и устойчивого экономического роста: сб. материалов Междунар. науч. конф., 23–25 авг. 2011 г. пос. Самохваловичи, 2011. С. 235–238. https://doi.org/10.30906/1999-5636-2012-1-10-13
13. Жбанова Е.В. Перспективные по биохимическому составу сорта ягодных культур. Садоводстово и виноградарство, 2002. № 4. С. 20–21.
14. Андрушкевич Т.М., Липская С.Л. Биохимический состав ягод крыжовника. Плодоводство. РУП «Институт садоводства», 2009. Т. 21. С. 265–277.
15. Омаров М.Д. Биохимический состав плодов хурмы восточной (Diospyros kaki). Садоводство и виноградарство, 2012. № 1. С.37–39.
16. Лебедева А.Ф., Джуренко Н.И. Облепиха на Украине. Киев: Наукова думка, 1990. 76 с.
17. Шапиро Д.К., Гаранович И.М., Анихимовская Л.В. и др. Биохимическая и морфологическая характеристика облепихи, произрастающей в дельте р. Дунай. Растит. ресурсы, 1979. Т. 15. Вып. 4. С. 544–548.
18. Андрушкевич Т.М. Калина — ягода лечебная. Белорусское сельское хозяйство, 2005. № 3. С. 48–49.
19. Скляревський Л.Я. Целебные свойства пищевых растений. Вологда, 1991. 235 с.
20. Посталенко Л.В. Сорти калини звичайної селекції дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка. Перша Всеукр. практ. конф. «Досягнення та концептуальні напрями вирощування малопоширених плодово-ягідних культур та переробка їх сировини»: зб. матер. конф. Київ, 2019. С. 27–30.
21. Вигоров Л.И. Витамины на ветках. Свердловск, 1973. 156 с.
22. Руш В.А., Лизунова В.В. Химический состав дикорастущих ягод Сибири. Продуктивность дикорастущих ягодников и их хозяйственное использование. Киров, 1972. С. 44–46.
23. Mikulic-Petkovsek M. Koron D., Zorenc Z., Veberic R. Do optimally ripe blackberries contain the highest levels of metabolites? Food Chemistry. V. 215, 15 January 2017. P. 41–49. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2016.07.144