Коломієць Л. П., Шевченко І. П., Терещенко О. М.
Сторінки: 5-12.

---

Короткий огляд

Мета. Дослідити особливості емісії закису азоту з чорнозему вилуженого за зростаючих норм мінеральних добрив і надходження свіжої органічної речовини різного походження; визначити потрібну кількість вуглецю для оптимізації біологічних процесів при застосуванні туків. Методи. Польового досліду, газохроматографічні, агрохімічні, розрахункові. Результати. За внесення органічних добрив (гною, соломи, маси люпинового сидерату та їх поєднання) зменшуються питомі (г NN2О / кг ССО2) втрати азоту з ґрунту. Найбільші питомі втрати NN2O у досліді cпостерігаються у варіантах із використанням мінеральних добрив. Водночас застосування туків у невисокій (100 кг/га д.р.) в ланці сівозміни) та середній (200 кг/га д.р.) нормах по фону 5 т/га соломи й 13 т/га люпинового сидерату сприяє зменшенню показників (навіть нижче від контрольного), що свідчить про іммобілізацію невикористаної рослинами частини мінеральних азотних сполук. При цьому для оптимізації співвідношення C/N не потрібне додаткове застосування мінерального азоту. Поєднання найвищої в досліді норми мінеральних добрив (300 кг/га у ланці сівозміни) із соломою і сидератом не дає змоги знизити питомі втрати азоту до рівня контролю, що свідчить про надлишковість мінерального азоту в ґрунті в цьому випадку. Запропоновано формулу розрахунків необхідної кількості вуглецю для оптимізації співвідношення C/N при застосуванні різних норм азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує збалансованість мінералізаційних і синтетичних процесів у ґрунті. Висновки. За вирощування сільськогосподарських культур на чорноземі вилуженому застосування розрахункових норм свіжої органічної речовини (гною, соломи, люпинового сидерату та їх поєднання, зокрема з мінеральними добривами) сприяє оптимізації перебігу мікробіологічних процесів в агроценозах. За цих умов невикористаний рослинами азот мінеральних сполук метаболічно зв’язується (іммобілізується) мікроорганізмами, зменшується емісія N2O, і норми мінеральних добрив, що не перевищують 200 кг/га д.р. у сівозміні, стають екологічно прийнятними.

---

Ключові слова: обробіток ґрунту, ґрунтозахисні технології, контурно-меліоративне землеробство, ерозія ґрунту, поверхневий стік.

---

Бібліографія

1. Brychta J., Janeček M. Determination of erosion rainfall criteria based on natural rainfall measurement and its impact on spatial distribution of rainfall erosivity in the Czech Republic. Soil and Water Research, 2019. 14 (3) Р. 153–162. doi.: 10.17221/91/2018-SWR
2. Hazarika M.K., Honda H. Estimation of Soil Erosion using Remote Sensing and GIS. Its Valuation & Economic Implications on Agricultural Productions. The 10th International Soil Conservation Organization Meeting at Purdue University and the USDA-ARS Soil Erosion Research Laboratory. 2001. Р. 1090–1091.
3. Kachmar O.Y., Vavrynovych O.V., Dubytska A.O., Ivaniuk V.Ya. Formation of erosion resistance of gray forest soils in the conditions of Сarpathian region. Agricultural Science and Practice. 2018. V. 5. № 3. P. 47–53. doi.org/10.15407/agrisp5.03.047
4. Kovář P., Vaššová D., Janeček M. Surface Runoff Simulation to Mitigate the Impact of Soil Erosion, Case Study of Třebsín (Czech Republic). Soil and Water Research, 2012. 7 (3) Р. 85–96.
5. Morgan R.P.C. Soil Erosion and Conservation. Oxford: Blackwell Publishing, 2005. 304 р.
6. Тараріко О.Г., Ізюмова О.Г. Досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів у ерозійно небезпечних агроландшафтах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 117–126.
7. Камінський В.Ф., Шевченко І.П. Досвід організації та ефективного використання земельних угідь в ерозійно-небезпечних агроландшафтах зони Лісостепу. Посібник українського хлібороба. Т. 1. Київ, 2013. С. 10–11.
8. Камінський В.Ф., Шевченко І.П., Коломієць Л.П. Науково-методичні засади управління земельними ресурсами за адаптивного землевпорядкування. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2016. № 1 (90). С. 3–9.
9. Камінський В.Ф., Шевченко І.П., Коломієць Л.П. Землевпорядне забезпечення охорони і раціонального використання земель сільсько- господарських землекористувань. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2017. № 2. С. 3–7.
10. Тараріко О.Г., Москаленко В.М. Каталог заходів з оптимізації структури агроландшафтів та захисту земель від ерозії. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. 64 с.
11. Шевченко І.П., Драч Ю.О., Яценко С.В. Вплив способів обробітку і добрив на стан мікробного ценозу та фітотоксичні властивості чорнозему типового еродованого. Вісник аграрної науки. 2006. № 10. С. 12–15.
12. Шевченко І.П., Яценко С.В. Змив ґрунту та ерозійні втрати елементів живлення в агроландшафтах центрального Лісостепу. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2006. № 6. С. 181–184.
13. Шевченко І.П., Яценко С.В. Продуктивність ланки ґрунтозахисної сівозміни за різних систем обробітку ґрунту. Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». Київ: ЕКМО, 2007. Вип. 1. С. 30–35.
14. Шевченко І.П., Коломієць Л.П., Терещенко К.Є. Адаптивні системи землеробства і сучасні агротехнології — основа раціонального землекористування, збереження і відтворення родючості ґрунтів. Київ, 2013. С. 155–163.
15. Shevchenko I.P., Kolomiets L.P. Optimization of rural land use in the requirements of European integration. Землеробство. 2014. Вип. 1, 2. С. 15–19.