Ольховський Г. Ф., Бобро М. А., Чечуй О. Ф.
Сторінки: 22-29.

---

Короткий огляд

Мета. Застосувати детальний метод визначення структури врожаю пшениці озимої. Методи. Польовий дослід, лабораторний ваговий метод, кореляційний аналіз. Аналізували структуру врожаю пшениці озимої, розділивши проби стебел на групи за масою зерна з колоса від 0,5 г до 4 г з інтервалом 0,5 г, що дало змогу виявити біологічну неоднорідність стебел за масою. Результати. Під час використання методу аналізу великих вибіркових сукупностей рослини пшениці озимої розділили на групи за масою зерна з колоса, що дало змогу виявити біологічну неоднорідність стебел за масою. У контрольному варіанті максимальна маса стебла з колосами перевищувала мінімальну в 4,7 раза, в удобреному — у 8 разів. Різниця між варіантами зумовлена кількістю груп (у контрольному — 6, в удобреному — 8), а також кількістю даних у групах. Виявлено достовірні залежності маси колосів із зерном, маси чистого зерна з колоса, кількості зерен у колосі від маси стебла і особливо позитивну залежність маси однієї зернини від кількості зерен у колосі. У контрольному варіанті 85% урожаю забезпечили колоси з продуктивністю 0,5–2 г з біологічним урожаєм 413 г/м2, а в удобреному варіанті 82% урожаю отримано з колосів, продуктивність яких 1–3 г з біологічним урожаєм 887 г/м2. Наведені результати підтверджено в дослідженнях 2017 р. Виявлено залежність показників структури врожаю від маси стебла і між окремими елементами структури, в результаті чого спрогнозовано потенційні можливості дослідної культури. Безперечна залежність врожаю зерна від маси материнського стебла налаштовує спеціалістів піклуватися про ріст і розвиток стебла на всіх етапах органогенезу пшениці озимої. Висновки. Зі збільшенням маси стебла з колосом зростають показники елементів структури врожаю пшениці озимої.

---

Ключові слова: варіанти, групи, стебла, колоси, зерно, маса, кореляція.

---

Бібліографія

1. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво; за ред. О.І. Зінченка. Київ: Аграрна наука, 2001. 591 с.
2. Macholdt J., Honermeier B. Stability analysis for grain yield of winter wheat in a long-term field experiment. J. Archives of Agronomy and Soil Science. 2019. V. 65. Is. 5. P. 686-699. doi:10.1080/ 03650340.2018.1520979
3. Лихочвор В.В. Структура врожаю озимої пшениці: монографія. Львів: Українські технології, 1999. 200 с.
4. Найдин П.Г. Методика взятия растительных образцов: метод. реком. по географической сети опытов с удобрениями. Москва: Колос, 1965. С. 55–59.
5. Юдин Ф.А. Методика агрохимических исследований; 2-е изд., перераб. и дополн. Москва: Колос, 1980. 128 с.
6. Алімов Д.М., Білоножко М.А., Борбо М.А. Рослинництво; лабораторно-практичні заняття: навч. посіб. Київ: Урожай, 2001. 139 с.
7. Молостов А.С. Методика полевого опыта. Москва: Колос, 1966. 239 с.
8. Савицкий М.С., Николаев М.Е. Структура урожая зерновых культур: учебн. пособ. Москва: Горки, 1976. 19 с.
9. Предко І.Г., Шаповал І.С. Урожай та якість зерна озимої пшениці після кукурудзи на силос залежно від удобрення, норм висіву та способів сівби. Вісник сільськогосподарської науки. 1975. № 2. С. 28–33.
10. Димкович Д.А., Бойко Г.І. Вплив азотних підживлень та зрошення на врожай і якість зерна озимої пшениці в Північному Лісостепу УРСР. Вісник сільськогосподарської науки. 1977. № 9. С. 32–36.
11. Коданев И.М., Кондратьева Е.М., Газизов К.Г. К проблеме прогнозирования сроков раздельной уборки яровой пшеницы. Вестник сельскохозяйственной науки. 1984. № 4. С. 58–64.
12. Носатовский А.И. Пшеница (биология). Москва: Колос, 1965. 568 с.
13. Ничипорович А.А. Фотосинтез и продукционный процесс; под ред. А.А. Ничипоровича. Москва: Наука, 1988. 277 с.
14. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика. Минск: Вышейш. школа, 1973. 320 с.
15. Kronenberg L., Kang Yu., Walter A., Нund A. Monitoring the dynamics of wheat stem elongation: genotypes differ at critical stages. Euphytica, 2017. V. 213. 157 p. doi:10.1007/s10681-017-1940-2
16. Мироновские пшеницы; под. ред. В.Н. Ремесло. Москва: Колос, 1972. 288 с.
17. Турчин В.В., Мусатов А.Г. Эффективность применения минеральных удобрений под озимую пшеницу на обыкновенных черноземах разного механического состава. Агрохимия. 1975. № 2. С. 60–63.
18. Легенький І.М., Балан О.Р. Врожай і якість ярого ячменю залежно від доз і співвідношень мінеральних добрив на Поліссі України. Вісник сільськогосподарської науки. 1976. № 7. С. 53–56.
19. Вертий С.А., Тимофеева А.К., Волкова В.А. Действие дробного внесения азотного удобрения на урожай и качество зерна озимой пшеницы на карбонатном черноземе. Агрохимия. 1976. № 7. С. 18–21.
20. Ольховський Г.Ф. Особливості формування приросту врожаю озимої пшениці від мінеральних добрив у Лівобережному Лісостепу України. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. 2006. № 6. С. 144–149.
21. Harasim F., Wesolowski M., Kwiatkowski C. et al. The contribution of yield components in determining the roductivity of winter wheat (Triticum aestivum L.). Acta Agrobotanica. 2016. V. 69. № 3. doi:10.5586/aa.1675
22. Натрова З., Смочек Я. Продуктивность колоса зерновых культур: учебн. пособ.; перевод с чешского. Москва: Колос, 1983. С. 3–44.