09. Обгрунтування відновлення зрошення в Центральному Лісостепу з урахуванням тенденцій кліматичних змін

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201912-09
Сайдак Р. В., Цвей Я. П., Тараріко Ю. О.
Сторінки: 59-65.

Короткий огляд
Мета. Здійснити аналіз кліматичних змін у центральній частині Лісостепу, обґрунтувати доцільність відновлення і розширення зрошуваних меліорацій. Методи. Оцінку змін агрометеорологічних ресурсів території здійснювали методом математикостатистичного аналізу комплексних показників умов тепловологозабезпечення: кліматичний водний баланс і гідротермічний коефіцієнт. Дані стаціонарного досліду обробляли методами системного узагальнення, кореляційного, економічного, розрахунковопорівняльного аналізів. Результати. Клімат регіону визначається достатнім рівнем забезпечення тепловими ресурсами та нестійким зволоження. У результаті стійкого підвищення температурного режиму забезпеченість активними температурами повітря підвищилася від 2880оС до 3300–3500оС, сумарний річний дефіцит водного балансу збільшився до 150 мм. Унаслідок цього в регіоні у 32% випадків, тобто 3 роки з 10ти, спостерігаються сильно та середньо посушливі умови вегетаційного періоду. Коливання метеорологічних умов за роками безпосередньо впливає на рівень урожайності польових культур, зокрема пшениці озимої і буряків цукрових. Роки з високою урожайністю сільськогосподарських культур характеризуються близьким до оптимального рівнем природного вологозабезпечення. Установлено, що коефіцієнт варіації урожайності пшениці озимої за роками залежно від попередника і фону удобрення може досягати 39, буряків цукрових — 41%. Висновки. У лісостеповій зоні забезпечити повніше використання потенціалу наявних агрометеорологічних (тепло, світло) і хімікотехногенних ресурсів можна за умови регулювання водного режиму з обов’язковим урахуванням інших факторів, що визначають високий рівень ефективної родючості ґрунту. Так, природний фон чорнозему типового глибокого малогумусного в Правобережному Лісостепу забезпечує продуктивність пшениці озимої на рівні 4 т/га. За поліпшення умов живлення і зволоження максимальна врожайність культури підвищується в 1,7 раза, а за оптимізації усіх факторів вона може бути збільшена в 2,5 раза.


Ключові слова: агрометеорологічні ресурси, пшениця озима, продуктивність, оптимізація, вологозабезпечення.



Бібліографія
  1. Інтегроване управління водними і земельними ресурсами на меліорованих територіях: монографія. Київ: Аграрна наука, 2016. 784 с.
  2. Концепція ефективного сільськогосподарського використання земель гумідної зони України. Київ: Едельвейс, 2014. 54 с.
  3. Концепція відновлення та розвитку зрошення у південному регіоні України. Київ: ЦП «Компринт», 2014. 28 с.
  4. Концепція ефективного використання осушуваних земель гумідної зони України (наукові засади). Київ: ЦП «Компринт», 2015. 22 с.
  5. Меліоровані агроекосистеми. Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2017. 696 с.
  6. Наукові засади розвитку аграрного сектора економіки південного регіону України; за ред. Ромащенка М.І., Вожегової Р.А., Шатковського А.П. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2017. 438 с.
  7. Біоенергетичні зрошувані агроекосистеми. Київ: ДІА, 2010. 86с.
  8. Формування біоенергетичних агроекосистем в зоні Полісся України. (Рекомендації). Науково-технологічне забезпечення аграрного виробництва Лівобережного Полісся. Київ: ДІА, 2012. 248 с.
  9. Біоорганічні системи землеробства в зоні осушення. (Рекомендації). Київ: ДІА, 2014. 216 с.
  10. Формування систем аграрного виробництва на осушуваних землях Центрального Полісся. (Рекомендації). Київ: ЦП «Компринт», 2016. 142 с.
  11. Romashchenko M.I., Saydak R.V., Matyash T.V. Development of irrigation and drainage as the basis of sustainable agriculture in Ukraine in climate change/IX International scientific and technical conference «Modern problems of water management, environmental protection, architecture and construction», 2019. 22–27 july. Georgia. С. 243–250.
  12. Тараріко Ю.О., Сайдак Р.В., Сорока Ю.В., Вітвіцький С.В. Районування території України за рівнем забезпеченості гідротермічними ресурсами та обсягами використання сільськогосподарських меліорацій. Київ: ЦП «Компринт», 2015. 62 с.
  13. Тараріко Ю.О., Сорока Ю.В., Сайдак Р.В., Лукашук В.П. Стан та перспективи розвитку аграрного виробництва в Лісостепу в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки, 2019. № 6. С. 52– 59. doi: 10.31073/agrovisnyk201906-08
  14. Наличие и распределение земельного фонда в Украинской ССР. Киев: ГОСАГРОПРОМ УССР. Управление землепользования и землеустройства. 1987. 99 с.
  15. Державний земельний кадастр України. Київ: Державний комітет України по земельних ресурсах. 1994. 179 с.
  16. Стаціонарні польові досліди України. Реєстр атестатів. Київ: Аграрна наука, 2014. 146 с.
  17. Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва: Высшая школа, 1990. 352 с.