Дзіцюк В. В., Гузеватий О. Є.
Сторінки: 35-39.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Дослідження участі індивідуальних хромосом у конститутивних цитогенетичних аномаліях великої рогатої худоби. Методи. Культивування лімфоцитів, приготування цитогенетичних препаратів. Класифікацію та облік аберацій хромосом здійснювали за загальноприйнятими методиками. Результати. Досліджено частоту участі окремих хромосом у хромосомних перебудовах. Установлено, що найчастіше трапляються розриви хромосом: 1­ї (20%), 2­ (16), 13­ (8,5) і 21­ї (7%). За результатами аналізу диференційно пофарбованих препаратів хромосом установили, що розриви відбуваються в місцях між еу­ і гетерохроматиновими сегментами хромосом. Висновки. Одержані експериментальні дані свідчать, що частота участі індивідуальних хромосом у конститутивних цитогенетичних аномаліях може бути використана як один з показників неспецифічної дестабілізації хромосомного апарату тварин.

---

Ключові слова: велика рогата худоба, каріотип, цитогенетичний аналіз, лімфоцити, аберації хромосом.

---

Бібліографія

1. Яковлев А.Ф. Цитогенетическая оценка племенных животных. Москва: Агропромиздат, 1985. 256 с.
2. Эрнст Л.К., Жигачев А.И. Профилактика генетических аномалий крупного рогатого скота. Москва: Агропромиздат, 1990. 240 с.
3. Nadeau J.H., Taylor B.A. Lengths of chromosomal segments conserved since divergence of man and mouse. Proceedings of the National Academy of Sciences USA. 1984. 81. P. 814–818.
4. Коваленко В.В. Мутационные спектры у необлученных и облученных детей и потомков облученных родителей (второе поколение) в связи с аварией на ЧАЭС. Наук.-метод. журн. Миколаїв. ЧДУ ім. Петра Могили: наук. праці. Екологія. 2012. 194(206). С. 144–148.
5. Андреев С.Г., Эйдельман Ю.А. Пути обменных взаимодействий повреждений, приводящих к внутрихромосомным аберрациям, зависящих от структуры интерфазных хромосом. Радиац. биология. Радиоэкология. 2001. Т. 41, № 5. С. 469–474.
6. Кочнева М.Л., Жиденова А.Н., Билтуева Л.С., Киселева Т.Ю. Новый случай реципрокной транс­ло­кации rep(13:26) у крупного рогатого скота. Сельс­ко­хозяйственная биология. 2011. № 6. С. 84–89.
7. Morad M., Jonasson J. Distribution of mitomycin induced breaks on human chromosomes. Heriditas. 1973. V. 74. P. 273–282.
8. Moorhead P.S., Nowell P.C., Mellman W.J., Batipps D.M., Hungerford D.A. Chromosome preparations of leucocytes cultured human peripheral blood. Exp. Cell Res. 1960. N. 20. P. 613–616.
9. Cribiu E.P., Berardino D. Di, Di Meo G.P., Eg­gen A., Gallagher D.S., Gustavsson І., Hayes H., Iannuzzi L., Popescu C.P., Rubes J., Schmutz S., Stranzinger G., Vaiman A., Womack J. International System for Chro­mosome Nomenclature of Domestic Bovids (ISCNDB). Cytogenet Cell Genet. 2001. 92. С. 283–299.
10. Seabright M. A rapid banding technique for human chromosomes. Lancet. 1971. № 11. Р. 971–972.
11. Графодатский А.С., Раджабли С.И. Хро­мосомы сельскохозяйственных и лабораторных млекопитающих. Атлас. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1988. 128 с.
12. Настюкова В.В., Степанова Е.И., Глазко В.И. Цитогенетические эффекты у детей при разных условиях воздействия малых доз радиации. Цитология и генетика. 2002. № 6. С. 38–45.
13. Vogel F., Motulsky A.G. Humah genetics: Problem and approaches. Spengler — Verlag. Berlin. German, 1996. Т. 22, № 1. С. 67–72.
14. Toul N., Elhjouji A., Thierens H., Kirsch-Volders M. Analysis of chromosome loss and chromosome segretion in ctokinesis-blocked human lymphocytes: non-disjunction is the prevalent mistake in chromosome segregation produced by low dose exposure to ionizing radiation. Mutagenesis. 2000. V. 15, № 1. P. 1–7.
15. Ильинских Н.Н., Бочаров Е.А., Ильинских И.Н. Инфекционный мутагенез. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1984. 160 с.
16. Vig B.K. Sequence of centromere separation: occurrence, possible, significance and control. Cancer Genet. Cytogenet. 1983. V. 8, № 3. P. 249–274.
17. Tarnok A., Mehes K., Kosztolanyi G. No effect of vanadate on centromere separation sequence. Acta Biol. Hung. 1993. V. 44, № 2–3. P. 297–301.
18. Haus Olga. Chromosome aberrations in phenotypically different rat rhabdo 127 с myosarcoma cell lines. Clin. Genet. 1985. V. 28, № 5. С. 435.
19. Кузнецова С.М., Гур’янова Н.В., Калашников М.В. Хромосомний поліморфізм: біологічні та медичні аспекти. Цитология и генетика. 1996. Т. 30, № 2. С. 67–74.
20. Лежава Т.А. Гетерохроматизация — один из ведущих факторов старения. Цитология и генетика. 1980. Т. 14, № 3. С. 71–76.
21. Thomas C.A. The theory of the master gene. The neurosciences second study program. Ed. F.O. Schmitt. Rock. Univ. press. 1970. N. 4. P. 102–121.
22. Tartof K.D., Bishop C., Jones M. et al. Towards an understanding of position effect variegation. Devel. genetics. 1989. V. 10. P. 162–176.