Мандигра М. С., Долецький С. П., Куцан О. Т., Шевцова Г. М., Романько М. Є., Оробченко О. Л., Герілович І. О.
Сторінки: 32-38.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Вивчити вплив трансгенної сої лінії MON 89788 на організм лабораторних тварин. Методи. Токсико­гігієнічні дослідження проводили на базі відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції ННЦ «ІЕКВМ» з урахуванням основних принципів біоетики. Експеримент in vivo було поставлено на самцях білих мишей (тривав 90 діб). Перед початком досліду тварин за принципом аналогів поділили на 3 групи (по 20  особин у кожній) і впродовж 10­ти діб витримували у вирівнювальному періоді. Надалі миші контрольної групи отримували основний раціон (ОР) — зернову суміш, що не містила сої. Миші І дослідної групи отримували ОР, у якому 30% маси зерна було заміщено подрібненою і термічно обробленою (120иС, 30  хв) соєю середньої стиглості, що не містила генної модифікації; ІІ дослідної групи — ОР, в якому 30% маси складників було замінено на подрібнену і термічно оброблену (120сС, 30 хв) сою лінії MON 89788. У процесі експерименту за мишами здійснювали клінічні спостереження (враховували апетит, споживання води, реакцію на зовнішні подразники, поведінку та ін.). На 21­шу, 45­ту і 90­ту доби від початку досліду здійснювали евтаназію мишей способом декапітації з використанням хлороформного наркозу (по 5 особин з кожної групи). Водночас відбирали проби крові для проведення подальших біохімічних досліджень і звертали увагу на наявність патолого­анатомічних змін. Результати. Довгострокове надходження (впродовж 90 діб), на відміну від короткострокового (впродовж 21, 45 діб), до організму лабораторних тварин сої лінії MON 89788 призводить до негативних результатів. Так, виявлено патолого­анатомічні зміни в печінці та шлунково­кишковому тракті. За біохімічними маркерами (підвищення активності аланінамінотрансферази на всіх строках дослідження, підвищення концентрації ь­глобулінів, на 21­шу добу досліду помірне зростання ­глобулінів (Р≤0,05), вірогідне підвищення вмісту загального білка на 90­ту добу) установлено важче порушення функціонального стану печінки у тварин, що отримували модифіковану сою, ніж традиційну. Висновки. Доцільно продовжити дослідження трансгенної сої із залученням інших видів лабораторних і сільськогосподарських тварин.

---

Ключові слова: ГМ-соя лінії MON 89788, білі миші, патолого-анатомічні зміни, функціональний стан печінки, плазма крові.

---

Бібліографія

1. Алексеев Я.И., Хотяинцева Т.В., Боров­ская С.В. и др. 35S промотор вируса мозаики норичника (P–FMV) — новая мишень для анализа на содержание генетически модифицированных организмов. Известия ТСХ. 2011. Вып. 6. С. 156–161.
2. Degrassi G., Alexandrova N., Ripandelli D. Degrassi G. Databases on biotechnology and biosafety of GMOs. Environ. Biosafety Res. 2003. V. 3. P. 145–160.
3. Робинсон К. Технология генетической модификации и пищевые продукты. Здоровье и безопасность потребителей; пер. с англ. А. Решетова; под ред. В. Берман, В. Тутельян. Брюсель, 2003. 47 с.
4. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Світові та вітчизняні тенденції розміщення виробництва і використання сої для розв’язання проблеми білка. Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вінниця, 2012. Вип. 71. С. 12–26.
5. Opinion of the Scientific Panel on Genetically Modified Organisms on application (reference EFSA-GMO-NL-2006-36) for the placing on the market of the glyphosate-tolerant genetically modified soybean MON89788, for food and feed uses, import and processing under Regulation (EC) № 1829/2003 from Monsanto. EFSA J. 2008. V. 758. P. 1–23.
6. Тышко Н.В., Брицина М.В., Гмошинский И.В. и др. Медико-биологическая оценка безопасности генноинженерно-модифицированной сои линии MON 89788. Генотоксикологические, иммунологические и аллергологические исследования. Вопросы питания. 2010. Т. 79, № 3. С. 13–17.
7. Свидетельство № 77.99.26.11.У.100.1.10 от 19.01.2010. Согласно Реестра продукции, прошедшей государственную регистрацию в Российской Федерации (выданные Федеральной службой, включая Управления). 3 с.
8. Обертюх Ю.В. Антипоживні речовини сої, їх інактивація та технології переробки соєвих бобів на промисловій основі й умовах господарства. Корми і кормовиробництво: Виробництво та використання сої у тваринництві і птахівництві: Міжвідомчий тематич. науковий збірник. Вінниця, 2012. Вип. 71. С. 62–71.
9. Коцюмбаса І.Я. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів; за ред. І.Я. Коцюмбаса. Ленінград, 2006. 306 с.
10. Меншиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике; под ред. В.В. Меньшикова. Москва, 1987. 365 с.
11. Лакин Г.Ф. Биометрия: учебное пособие для вузов; под ред. Г.Ф. Лакина. Москва: Высшая школа, 1990. 352 с.
12. Долайчук О.П., Федорук Р.С., Ковальчук І.І. Вплив компонентів натуральної та генетично модифікованої сої на показники імунної і репродуктивної систем у самиць щурів. Фізіологічний журнал: науково-теоретичний журнал. 2013. № 2 (59). С. 65–70.
13. Гайдей О.С., Загребельний В.О., Новажицька Ю.М. та ін. Аналіз результатів визначення ГМО в сировині рослинного походження за 2014 рік. Зернові продукти і комбікорми. 2015. № 1 (57). С. 25–28.
14. Кулик Я.М., Рауцкієне В.Т., Обертюх Ю.В.та ін. Виявлення неідентифікованого фактора трансгенної сої у внутрішніх органах щурів при її довготривалому згодовуванні. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2015. № 2, Т. 19. С. 299–302.