Роїк М. В., Коцар М. О.
Сторінки: 39-44.

Повна стаття: 

---

Короткий огляд

Мета. Встановити динаміку анатомо­морфологічних показників розсади міскантусу з культури in vitro за вирощування у відкритому ґрунті. Методи. Застосовано методику клонального мікророзмноження міскантусу (2013 р.), біометричний, статистичний. Результати. Встановлено коефіцієнт приживлюваності міскантусу різних генотипів з культури in vitro в умови відкритого ґрунту, динаміку анатомо­морфологічних показників міскантусу різних генотипів з культури in vitro за умов вирощування in vivo впродовж 3­х років вегетації без унесення мінеральних добрив на ясно­сірому лісовому слабкокислому ґрунті (рН = 5,4), за умов регулярного зрошення. Перші анатомо­морфологічні показники у рослин міскантусу визначали через три місяці вегетації після висаджування, оцінювали основні параметри росту і розвитку рослин міскантусу в системі господарсько­цінних ознак — компонентів продуктивності. За 3 роки вирощування міскантусу спостерігали збільшення кількості пагонів у середньому з 16­ти до 41­ї шт., висоти рослин — 92,8–181,8 см, площі листкової поверхні — від 31,8 до 93,5 см2. Виділено генотипи міскантусу з інтенсивним наростанням структурних елементів біомаси. Оцінено ефективність методів біотехнології для отримання якісного посадкового матеріалу міскантусу. Висновки. Коефіцієнт приживлюваності розсади міскантусу різних генотипів з культури in vitro за умов польового досліду варіює у межах 79–98%. За 3 роки вирощування рослини міскантусу шести генотипів із колекції ІБКіЦБ різного походження з культури in vitro утворюють у середньому по 30–49 пагонів заввишки 100,2–241,8 см. Найбільшим інтенсивним наростанням кількості пагонів, висоти рослин, кількості листків і площі листкової поверхні на дослідному полі ІБКіЦБ «Батиєва гора» характеризувалися генотипи видів M. giganteus, M. sinensis, M. sinensis Early. Використання методів біотехнології дає можливість отримати якісний посадковий матеріал міскантусу для закладання біоенергетичних плантацій в умовах Лісостепу України.

---

Ключові слова: міскантус, in vitro, розсада, анатомо-морфологічні показники, коефіцієнт приживлюваності.

---

Бібліографія

1. Роїк М.В., Ягольник О.О. Біоенергетика як наука й галузь економіки: історія, концепція, періодизація (етапи) розвитку. Біоенергетика, 2014. № 1(3). С. 7–11.
2. McLaughlin S.B., Walsh M.E. Evaluating environmental consequences of producing herbaceous crops for bioenergy. Biomass Bioenergy. 1998. V. 14. P. 317–324.
3. Khanna M., Dhungana B., Clifton-Brown J. Costs of producing miscanthus and switchgrass for bioenergy in Illinois. Biomass and Bioenergy. 2008. V. 32, Issue 6. P. 482–493.
4. Лось Л.В., Зінченко В.О., Жайвороновсь­кий В.Р. Вирощування і газифікація біопалив — ефективний шлях вирішення «енергетичних» і екологічних проблем на прикладі міскантуса гігантеуса. Вісник ЖНАЕУ. 2011. № 2. С. 46–57.
5. Гументик М.Я. Перспективи вирощування багаторічних злакових культур для виробництва біопалива. Цукрові буряки. 2010. Вип. 4. С. 21–22.
6. Kim H.S., Zhang G., Juvik J.A., Widholm J.M. Miscanthus × giganteus plant regeneration: effect of callus types, ages and culture methods on regeneration competence. GCB Bioenergy. 2010, V. 2. P. 192–200.
7. Роїк М.В., Корнєєва М.О. Напрями, методи та стратегія розвитку селекції. Цукрові буряки. 2015. № 6. С.7–9.
8. Govil S., Gupta S.C. Commercialization of plant tissue culture in India. Plant cell, tissue and organ culture, 1997. V. 51. P. 65–73.
9. Бех Н.С., Коцар М.О. Клональне мікророзмноження міскантусу, як спосіб отримання посадкового матеріалу. Біоенергетика. 2016. Вип. № 1 (7). С. 26–28.
10. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.