07. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки
https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-07
Оліфірович В. О., Осадчук В. Д., Осадчук Д. В., Маковійчук С. Д.
Сторінки: 48-53.
Повна стаття:
Ключові слова: продуктивність, лядвенець рогатий, тимофіївка лучна, удобрення, інокуляція.
Сторінки: 48-53.
Повна стаття:
Короткий огляд
Мета. Дослідити вплив удобрення на динаміку збору сухої речовини та кормову продуктивність травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Методи. Польові та лабораторні дослідження. Результати. Досліджено вплив бактеріального препарату Ризобофіту, фосфорного та молібденового добрив на динаміку збору сухої речовини за перші 3 роки використання бобовозлакового травостою. Приріст сухої речовини від застосування Ризобофіту становить 3,5%, за поєднаного застосування біопрепарату на фоні фосфорного добрива (Р60) — 18,6%. Вища ефективність Ризобофіту спостерігалася в 1му укосі за перші 2 роки використання травостою. Неефективним виявилося поєднання обробки насіння Ризобофітом та молібденовокислим амонієм, за якого спостерігалося навіть зниження виходу сухої речовини. Установлено вплив способів удобрення на кормову продуктивність багаторічного агрофітоценозу. Так, у середньому за перші 3 роки використання багаторічних трав найменш продуктивним виявився бобовозлаковий травостій без використання добрив, де вихід сухої речовини становив 6,88 т/га, кормових одиниць — 5,26 т/га, сирого протеїну — 0,91 т/га. Використання добрив істотно підвищило кормову продуктивність травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Так, інокуляція насіння лядвенцю рогатого Ризобофітом сприяла збільшенню виходу сухої речовини на 0,24 т/га, або 3,5%, кормових одиниць — на 0,26 т/га, або 4,9%, сирого протеїну — на 0,15 т/га, або 16,5%. Тобто в наших дослідженнях використання Ризобофіту найбільше вплинуло на вихід сирого протеїну з 1 га. Застосування Ризобофіту на фоні внесення фосфорних добрив (Р60) забезпечило приріст виходу сухої речовини щодо неудобрених травостоїв на 1,28 т/га, або 19,7%; кормових одиниць — на 0,99 т/га, або 18,8%; сирого протеїну — на 0,32 т/га, або 35,2%. Висновки. Внесення фосфорного добрива в поєднанні з інокуляцією насіння лядвенцю рогатого Ризобофітом сприяє формуванню максимальної кормової продуктивності бобовозлакового травостою. Використання Ризобофіту відіграє важливу роль у збільшенні збору сирого протеїну. Так, за поєднаного застосування біопрепарату на фоні фосфорного добрива (Р60) вихід з 1 га сирого протеїну зріс на 35,2% порівняно з варіантом без удобрення.Ключові слова: продуктивність, лядвенець рогатий, тимофіївка лучна, удобрення, інокуляція.
Бібліографія
- Черкасова В.А. Освоение склонов под пастбища и сенокосы. Москва: Колос, 1976. 208 с.
- Carlsson G., Huss-Danell K. Nitrogen fixation in perennial/forage legumes in the field. Plant and Soil. 2003. V. 253, Is. 2. P. 353–372.
- Ledgard S. Nitrogen cycling in low input legume-based agriculture, with emphasis on legume/grass pastures. Plant and Soil. 2001. V. 228, Is. 1. P. 43–59.
- Ledgard S., Steele K. Biological nitrogen fixation in mixed legume/grass pastures. Plant and Soil. 1992. V. 141, Is. 1–2. P. 137–153.
- Патика В.П., Петриченко В.Ф. Мікробна азотфіксація у сучасному кормовиробництві. Корми і кормовиробництво. Вінниця: Вінниця, 2004. Вип. 53. С. 3–11.
- Тищенко О.Д., Андрусіва Л.В. Реакція сортів люцерни на інокуляцію штамами RНIZOBIUM MELILOTI. Корми і кормовиробництво. Київ: Аграрна наука. 2001. Вип. 47. С. 49–50.
- Петриченко В.Ф., Тихонович І.А., Коць С.Я., Патика М.В. Сільськогосподарська мікробіологія і збалансований розвиток агроекосистем. Вісник аграрної науки. 2012. № 8. С. 5–11.
- Петриченко В.Ф., Коць С.Я. Симбіотичні системи у сучасному сільськогосподарському виробництві. Вісник НАНУ. 2014. № 3. С. 57–66.
- Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П., Карпенко В.П., Леонтюк І.Б. Біологічно активні речовини в рослинництві. Київ: ЗАТ «Нічлава», 2008. 352 с.
- Ковтун К.П., Векленко Ю.А., Безвугляк Л.І. Вплив удобрення та інокуляції на формування ботанічного складу бобово-злакового травостою з лядвенцем рогатим. Корми і кормовиробництво. Вінниця: ТОВ «Видавництво-друкарня Діло». 2013. Вип. 75. С. 155–160.
- Векленко Ю.А., Ковтун К.П., Безвугляк Л.І. та ін. Агроекологічне обґрунтування адаптивних ресурсоощадних технологій створення та використання багаторічних кормових агрофітоценозів. Вісник аграрної науки. 2013. Спец. вип. С. 78–83.
- Волкогон В.В., Бердніков О.М., Центило Л.В. Мікробні препарати. Особливості застосування у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник «Зернобобові та бобові кормові культури в контексті відновлення агроценозів». Київ: ТОВ «Академпрес», 2013. Т. 2. С. 44–73.
- Літвінов Д.В. Динаміка вмісту рухомого фосфору в чорноземі типовому в короткоротаційних сівозмінах. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». Київ: ВП «Едельвейс». 2016. Вип. 2. С. 13–23.
- Топольний Ф.П., Лищук С.С. Резерви і запаси фосфору в ґрунтах Українських Карпат. Проблеми агропромислового комплексу Карпат: міжвідом. тем. наук. зб. Ужгород: УВВК «Патент». 1993. Вип. 2. С. 50–58.
- Макаренко П.С., Демидась Г.І., Козяр О.М. Луківництво. Київ: Нора-прінт, 2002. 394 с.
- Попова С.И., Кирякова Е.М., Ярмоленко Е.Н. Влияние покровной культуры, норм высева и минеральных удобрений на урожайность кормовой массы и семян лядвенца рогатого. Инновационному развитию АПК — научное обеспечение: Сб. науч. статей Междунар. науч.-прак. конф., посвященной 80-летию Пермской гос. с.-х. академии им. ак. Д.Н. Прянишникова, г. Пермь, 18 ноября 2010 г. Пермь, 2010. Ч. 2. С. 177–182.
- Методика проведення дослідів по кормовиробництву; за ред. А.О. Бабича. Вінниця: Державна картографічна фабрика, 1994. 87 с.
- Вудмаска В.Ю., Прилуцький П.П. Визначення поживності і якості кормів у господарстві. Київ: Урожай, 1975. 136 с