07. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-07
Оліфірович В. О., Осадчук В. Д., Осадчук Д. В., Маковійчук С. Д.
Сторінки: 48-53.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Дослідити вплив удобрення на динаміку збору сухої речовини та кормову продуктивність травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Методи. Польові та лабораторні дослідження. Результати. Досліджено вплив бактеріального препарату Ризобофіту, фосфорного та молібденового добрив на динаміку збору сухої речовини за перші 3 роки використання бобово­злакового травостою. Приріст сухої речовини від застосування Ризобофіту становить 3,5%, за поєднаного застосування біо­препарату на фоні фосфорного добрива (Р60) — 18,6%. Вища ефективність Ризобофіту спостерігалася в 1­му укосі за перші 2 роки використання травостою. Неефективним виявилося поєднання обробки насіння Ризобофітом та молібденовокислим амонієм, за якого спостерігалося навіть зниження виходу сухої речовини. Установлено вплив способів удобрення на кормову продуктивність багаторічного агрофітоценозу. Так, у середньому за перші 3 роки використання багаторічних трав найменш продуктивним виявився бобово­злаковий травостій без використання добрив, де вихід сухої речовини становив 6,88 т/га, кормових одиниць — 5,26 т/га, сирого протеїну — 0,91 т/га. Використання добрив істотно підвищило кормову продуктивність травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Так, інокуляція насіння лядвенцю рогатого Ризобофітом сприяла збільшенню виходу сухої речовини на 0,24 т/га, або 3,5%, кормових одиниць — на 0,26 т/га, або 4,9%, сирого протеїну — на 0,15 т/га, або 16,5%. Тобто в наших дослідженнях використання Ризобофіту найбільше вплинуло на вихід сирого протеїну з 1 га. Застосування Ризобофіту на фоні внесення фосфорних добрив (Р60) забезпечило приріст виходу сухої речовини щодо неудобрених травостоїв на 1,28 т/га, або 19,7%; кормових одиниць — на 0,99 т/га, або 18,8%; сирого протеїну — на 0,32 т/га, або 35,2%. Висновки. Внесення фосфорного добрива в поєднанні з інокуляцією насіння лядвенцю рогатого Ризобофітом сприяє формуванню максимальної кормової продуктивності бобово­злакового травостою. Використання Ризобофіту відіграє важливу роль у збільшенні збору сирого протеїну. Так, за поєднаного застосування біопрепарату на фоні фосфорного добрива (Р60) вихід з 1 га сирого протеїну зріс на 35,2% порівняно з варіантом без удобрення.


Ключові слова: продуктивність, лядвенець рогатий, тимофіївка лучна, удобрення, інокуляція.



Бібліографія
  1. Черкасова В.А. Освоение склонов под пастбища и сенокосы. Москва: Колос, 1976. 208 с.
  2. Carlsson G., Huss-Danell K. Nitrogen fixation in perennial/forage legumes in the field. Plant and Soil. 2003. V. 253, Is. 2. P. 353–372.
  3. Ledgard S. Nitrogen cycling in low input legume-based agriculture, with emphasis on legume/grass pastures. Plant and Soil. 2001. V. 228, Is. 1. P. 43–59.
  4. Ledgard S., Steele K. Biological nitrogen fixation in mixed legume/grass pastures. Plant and Soil. 1992. V. 141, Is. 1–2. P. 137–153.
  5. Патика В.П., Петриченко В.Ф. Мікробна азотфіксація у сучасному кормовиробництві. Корми і кормовиробництво. Вінниця: Вінниця, 2004. Вип. 53. С. 3–11.
  6. Тищенко О.Д., Андрусіва Л.В. Реакція сортів люцерни на інокуляцію штамами RНIZOBIUM MELILOTI. Корми і кормовиробництво. Київ: Аграрна наука. 2001. Вип. 47. С. 49–50.
  7. Петриченко В.Ф., Тихонович І.А., Коць С.Я., Патика М.В. Сільськогосподарська мікробіологія і збалансований розвиток агроекосистем. Вісник аграрної науки. 2012. № 8. С. 5–11.
  8. Петриченко В.Ф., Коць С.Я. Симбіотичні системи у сучасному сільськогосподарському виробництві. Вісник НАНУ. 2014. № 3. С. 57–66.
  9. Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П., Кар­пенко В.П., Леонтюк І.Б. Біологічно активні речовини в рослинництві. Київ: ЗАТ «Нічлава», 2008. 352 с.
  10. Ковтун К.П., Векленко Ю.А., Безвугляк Л.І. Вплив удобрення та інокуляції на формування ботанічного складу бобово-злакового травостою з лядвенцем рогатим. Корми і кормовиробництво. Вінниця: ТОВ «Видавництво-друкарня Діло». 2013. Вип. 75. С. 155–160.
  11. Векленко Ю.А., Ковтун К.П., Безвугляк Л.І. та ін. Агроекологічне обґрунтування адаптивних ресурсоощадних технологій створення та використання багаторічних кормових агрофітоценозів. Вісник аграрної науки. 2013. Спец. вип. С. 78–83.
  12. Волкогон В.В., Бердніков О.М., Центило Л.В. Мікробні препарати. Особливості застосування у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник «Зернобобові та бобові кормові культури в контексті відновлення агроценозів». Київ: ТОВ «Академпрес», 2013. Т. 2. С. 44–73.
  13. Літвінов Д.В. Динаміка вмісту рухомого фосфору в чорноземі типовому в короткоротацій­них сівозмінах. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». Київ: ВП «Едельвейс». 2016. Вип. 2. С. 13–23.
  14. Топольний Ф.П., Лищук С.С. Резерви і запаси фосфору в ґрунтах Українських Карпат. Проблеми агропромислового комплексу Карпат: міжвідом. тем. наук. зб. Ужгород: УВВК «Патент». 1993. Вип. 2. С. 50–58.
  15. Макаренко П.С., Демидась Г.І., Козяр О.М. Луківництво. Київ: Нора-прінт, 2002. 394 с.
  16. Попова С.И., Кирякова Е.М., Ярмоленко Е.Н. Влияние покровной культуры, норм высева и минеральных удобрений на урожайность кормовой массы и семян лядвенца рогатого. Инновационному развитию АПК — научное обеспечение: Сб. науч. статей Междунар. науч.-прак. конф., посвященной 80-летию Пермской гос. с.-х. академии им. ак. Д.Н. Прянишникова, г. Пермь, 18 ноября 2010 г. Пермь, 2010. Ч. 2. С. 177–182.
  17. Методика проведення дослідів по кормовиробництву; за ред. А.О. Бабича. Вінниця: Державна картографічна фабрика, 1994. 87 с.
  18. Вудмаска В.Ю., Прилуцький П.П. Визна­чення поживності і якості кормів у господарстві. Київ: Урожай, 1975. 136 с