Танчик С. П., Центило Л. В., Цюк О. А.
Сторінки: 11-16.

---

Короткий огляд

Мета. Визначити вплив різних систем основного обробітку ґрунту і способів удобрення на врожайність культур польової сівозміни. Методи. Польовий, статистичний (статистична обробка результатів досліджень), порівняльнорозрахунковий (визначення енергетичної ефективності вирощування культур у сівозміні). Закладали і проводили досліди відповідно до загальноприйнятих методик у землеробстві. Метеорологічні умови впродовж досліджень у середньому виявилися типовими для Київської області, проте різнилися за кількістю опадів і сумою активних температур вище 10оС в окремі місяці та роки, унаслідок чого врожайність культур змінювалася. Результати. Дослідження показали, що із застосуванням органомінеральної системи удобрення врожайність пшениці озимої істотно не знизилася порівняно з мінеральною. Значне зниження спостерігалося за органічної системи удобрення: у ланці з люцерною — на 32%, соєю — 31,3, кукурудзою на силос — на 33,3% порівняно із застосуванням мінеральної системи. Найвищу врожайність пшениці озимої отримано на фоні полицевобезполицевого обробітку ґрунту. Найсприятливіші ґрунтові умови для формування врожаю буряків цукрових склалися за мінеральної системи удобрення. Застосування диференційованого та полицевобезполицевого обробітків ґрунту сприяли істотному зростанню врожайності буряків цукрових. Урожайність соняшнику була вищою за мінеральної системи удобрення. За органомінеральної системи вона знизилася на 6%. Урожайність за диференційованого та полицевобезполицевого обробітків ґрунту істотно не різнилася (різниця 2,6 т/га). Висновки. За результатами досліджень установлено, що найкращим варіантом основного обробітку ґрунту в сівозміні виявився полицевобезполицевий, за якого врожайність буряків цукрових, пшениці озимої після сої та кукурудзи на силос підвищилася порівняно з контролем. Застосування мілкого обробітку ґрунту призвело до зниження врожайності культур сівозміни. Впровадження органомінеральної системи удобрення істотно не знижувало врожайності культур сівозміни порівняно з мінеральною системою.

---

Ключові слова: чорнозем типовий, обробіток ґрунту,добрива, урожайність, продуктивність.

---

Бібліографія

1. Бойко П.І., Фурманець М.Г. Вплив попередників на вологозабезпеченість і урожайність пшениці озимої у західному Лісостепу. Зб. наук. праць. ННЦ «Інститут землеробства НААН». Київ: Едельвейс, 2012. Вип. 1–2. С. 10–14.
2. Мірошниченко М.М., Доценко О.В., Панасенко Є.В., Ніконенко В.М. Наукові основи удобрення озимої пшениці за даними ґрунтово-рослинної діагностики. Харків: ФОП Федорко М.Ю., 2013. 32 с.
3. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.Ф. Фактори стабілізації виробництва зерна пшениці озимої в Лісостепу Правобережному. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 17–23.
4. Бойко П.І., Літвінов Д.В., Демиденко О.В. та ін. Продуктивність сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах на типових чорноземах. Вісник аграрної науки. 2016. №12. С. 11–14.
5. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М., Ткаліч Ю.І., Кулик А.О. Основний обробіток ґрунту під польові культури. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони. 2011. № 1. С. 15–20.
6. Rhoton F.E. Infiuence of Time on Soil Response to no-till Practices. Soil Sci. Soc. Am. J. 2000. V. 64. P. 700–709.
7. Медведовський О.В., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ: Урожай, 2002. 217 с.
8. Лісовий М.В., Шимель В.В., Ніконенко В.М. Ефективність мінеральних добрив під пшеницю озиму на чорноземі типовому Лісостепу Лівобережного високого. Вісник аграрної науки. 2019. № 5. С. 16–21. doi.org/10.31073/agrovisnyk201905-01
9. Фатєєв А.І., Мартиненко В.М., Собко М.Г. Продуктивність культур сівозміни і винос елементів живлення за різних систем удобрення та обробітку ґрунту. Вісник аграрної науки. 2016. № 3. С.11–14.
10. Алметов Н.С. Влияние способов обработки почвы на урожайность зерновых и картофеля. Земледелие. 1997. № 2. С. 25–26.
11. Шишлянников И.Д. Минимализация обработки почвы под поздние культуры. Земледелие. 1997. № 3. С. 24–25.