Структурний стан чорнозему за довгострокової постагрогенної трансформації

  • О. Демиденко -

Анотація

Мета. Виявити основні закономірності трансформації та нормативні параметри зміни структурного стану чорноземів Лісостепової зони за довгострокового постагрогенного стану за результатами сухого просіювання зразків ґрунту та статистичного аналізу отриманих даних із застосуванням методу головних компонент, факторного і непараметричного аналізів. Методи. Лабораторноаналітичний, експериментальнопольовий, статистичний. Результати. Виконане статистичне опрацювання результатів аналізу сухого просіювання структури чорноземів у довгостроковому постагрогенному стані демонструє перспективність застосування факторного, кластерного та непараметричного методів аналізу. Важливу роль у відновленні структури чорноземів відіграє сукупність структурних окремостей розміром 3,0–0,5 мм, з якою щільність будови у гумусовому горизонті має обернений, а з умістом гумусу прямий кореляційний зв’язок. Проведена кластеризація свідчить, що утримання представлених чорноземів у стані цілини та довгострокових перелогів — це виокремлені та не подібні між собою стани ґрунтових об’єктів, але є загальна закономірність утворення сукупності структурних окремостей 3,0–0,5 мм як у чорноземів у стані цілини, вміст яких перевищує 40–50% від умісту окремостей в агрономічно цінному інтервалі. Висновки. Чорноземи агроценозів після виведення з сільськогосподарського обігу вступають у складний процес самовідновлення у напрямі до цілинного зонального типу. В ході постагрогенної еволюції відбувається накопичення вмісту загального гумусу і поступово відновлюється структурна організація колишнього орного шару. В перші 20–25 років спостерігається помітне збільшення частки макроагрегатів, зокрема агрономічно цінних, і відповідне зниження кількості мікроагрегатів, що свідчить про поліпшення агрономічних властивостей переложних чорноземів. Усі чорноземи представленого переложного ряду відповідно до кількості агрономічно цінних агрегатів характеризуються як відмінні, а динаміка зростання коефіцієнта структурності посилюється з віком перелогу в напрямі до цілини.
Опубліковано
2019-12-25