Поживний режим чорнозему вилугуваного та продуктивність зернової ланки за тривалого удобрення сівозміни

  • Я. Цвей -
  • Р. Іваніна -
  • С. Сенчук -

Анотація

Мета. Вивчити вплив бобових попередників і доз азотних добрив на поживний режим чорнозему вилугуваного в агроценозі пшениці озимої та продуктивність зернової ланки за довготривалого (понад 50 років) застосування в сівозміні традиційної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення. Методи: довготривалий польовий та аналітичний. Результати. Показано зміни поживного режиму чорнозему вилугуваного в агроценозі пшениці озимої та продуктивності зернової ланки за довготривалого застосування органічних і мінеральних добрив у сівозміні, внесення під пшеницю озиму різних доз азотних добрив та вирощування її після різних бобових попередників. Наведено дані досліджень щодо вмісту мобільних форм поживних елементів у чорноземі вилугуваному та їх впливу на продуктивність зернової ланки. Установлено, що фонд мінерального азоту в ґрунті визначали переважно дозами азотних добрив, унесених під пшеницю озиму, та вибором бобового попередника. Натомість запаси рухомого фосфору та калію в чорноземі вилугуваному залежали від тривалості та фону удобрення сівозміни органічними і мінеральними добривами. Висновки. Найкращі умови азотного режиму чорнозему вилугуваного в агроценозі пшениці озимої формувалися за її вирощування після конюшини з унесенням мінеральних добрив N60Р60К60. Фонд рухомого фосфору у ґрунті в агроценозі пшениці озимої формувався переважно завдяки тривалому (понад 50 років) застосуванню органічних і мінеральних добрив у сівозміні. Щорічне внесення з добривами на 1 га сівозміни 64 кг фосфору (N43Р43К43 + 8,3 т гною на 1 га сівозмінної площі) сформувало високий рівень забезпечення ґрунту рухомим фосфором — у межах 309–323 мг/кг з перевищенням до контролю без добрив на 133–138 мг/кг ґрунту. Ця система удобрення сівозміни стабілізувала вміст рухомого калію у ґрунті на рівні 102–123 мг/кг, що відповідало середньому рівню забезпечення з перевагою до контролю без добрив на 29–43 мг/кг ґрунту. Найвищої продуктивності зернової ланки сівозміни досягнуто за попередника конюшини з унесенням упродовж 50 років N43Р43К43 + 8,3 т гною або побічної продукції на 1 га сівозміни: збір кормових одиниць — 8,02 т/га, зерна — 3,33 т/га ланки сівозміни.
Опубліковано
2020-03-25