Застосування басейнової концепції для ґрунтоводоохоронного облаштування агроландшафтів

  • В. Белоліпський -
  • М. Полулях -

Анотація

Мета. Узагальнення та апробація методичних принципів застосування басейнової концепції природокористування для ґрунтоводоохоронного облаштування агроландшафтів. Об’єкт дослідження — басейнова концепція природокористування. Предмет дослідження — ерозійно-гідрологічні ситуації за басейновим принципом на різних ієрархічних рівнях басейну річки (басейн річки → балковий водозбір). Методи. Лабораторно-польовий, математико-статистичний, топометричний, морфологічний. Результати. Розроблено схему експериментально-аналітичних робіт з метою форму­вання системи протиерозійних заходів на території басейну малих річок; показано механізм створення і структуру бази даних факторів, які зумовлюють виникнення ерозійно-гідрологічних процесів; фактори впливу згруповано за блоками: басейнові, кліматичні, геоморфологічні. Побудовано картосхему типізації елементів ерозійно-гідрологічної мережі (заплави, яружно-балкова мережа, плато, перша тераса, схили) та визначено їхню площу для розробки моделі витрат стоку. За результатами просторового аналізу полезахисних лісосмуг визначено частку їхньої площі у водозборі, розраховано середньозважену розораність території. Проведено геоморфологічний аналіз територій водозбору річок Євсуг і Ковсуг у межах Луганської обл. Оцінку інтенсивності ерозійно-гідрологічної ситуації за басейновим принципом пропонуємо проводити моделюванням ерозійних індексів безпеки земель (Еі) як відношення максимальних витрат стоку (Qmax) до безпечних витрат і створенням картограм ерозійних індексів. Екологічну ефективність застосування схеми формування агроландшафтів на водозборах (на 3-х рівнях гідрографічної мережі: басейн річки → система балкових водозборів → балкові водозбори) визначено засобами симплекс-методу як співвідносність характеристик розораності та ерозійної ситуації. Висновки. У басейні малих річок ГІС-картографування (ГІС — геоінформаційна система) територіальних агроландшафтних структур потрібно реалізовувати на основі формування бази даних факторів впливу на розвиток ерозійних процесів. Типізацію ерозійно-гідрологічної мережі, аналіз полезахисної лісистості, різних площинних характеристик водозборів слід проводити за ключовими ділянками з використанням ГІС-технологій методом побудови картосхем. Для уточнення показників розораності рекомендуємо проводити аналіз структури басейну малих річок з диференціацією за адміністративними одиницями землекористування у водозбірних зонах уздовж течії річки. Оцінку інтенсивності (напруженості) ерозійно-гідрологічної ситуації за басейновим принципом пропонуємо проводити моделюванням ерозійних індексів безпеки земель (Еі) різного ступеня забезпеченості. Екологічну ефективність практичного застосування запропонованої схеми формування агроландшафтів на водозборах рекомендуємо визначати засобами симплекс-методу як співвідносність параметрів розораності (fn) та ерозійного індексу (Ei 10–50%), коефіцієнта ерозійної небезпеки сівозмін (Кенс) і потенційного стоку (ПС).
Опубліковано
2020-06-25