Сучасні технології вирощування тритикале озимого в Правобережному Лісостепу

  • Т. Єгупова -
  • П. Романюк -

Анотація

Мета. Встановити оптимальні адаптивні моделі технологій вирощування тритикале озимого, які дають можливість повніше реалізувати потенціал культури за конкретних погодних і ґрунтово-кліматичних умов у Правобережному Лісостепу України. Методи. Польовий, аналітичний, математичної статистики з використанням основних і спеціальних статистичних показників та критеріїв. Результати. Наведено результати 9-річних урожайних даних (2011–2019 рр.) за різних технологій вирощування тритикале озимого та їхньої залежності від погодних умов. Найвищу врожайність за роки досліджень спостерігали у 2015 р. — 7,02 т/га, низький рівень було зафіксовано в стресові за погодними умовами 2011 та 2019 рр. — 4,14 і 4,09 т/га відповідно. За інтенсивних технологій вирощування забезпечено врожайність 6,64–6,92 т/га, за ресурсозберігаючої — 5,36 т/га, за спрощеної — 3,65 т/га. Аналіз статистичних параметрів показав, що найбільший коефіцієнт пластичності встановлено за інтенсивної (bi=1,29) і високоінтенсивної (bi=1,08) технологій вирощування. Із досліджуваних технологій найбільш стабільним було вирощування тритикале озимого за ресурсоощадною технологією (Sd2=0,06). Висновки. Для одержання високих валових зборів зерна у господарствах з інтенсивним землеробством оптимальною є інтенсивна технологія вирощування тритикале озимого, яка забезпечила врожайність 5,26–9,35 т/га зерна за високих показників пластичності та стабільності. Найвищі показники в 2011–2019 рр. відзначено за ресурсозберігаючої технології — урожайність тритикале озимого становила 4,15–7,08 т/га. За цих умов вирощування культура тритикале здатна успішно адаптуватися до лімітувальних факторів життєзабезпечення і стресових явищ, забезпечуючи при цьому високу врожайність, а в разі несприятливих умов середовища — середню.
Опубліковано
2020-07-25