Вплив екологізованих систем удобрення на формування продуктивності та якості зерна пшениці озимої

  • О. Дубицький -
  • О. Качмар -
  • А. Дубицька -
  • О. Вавринович -

Анотація

Мета. Дослідити формування продуктивності та якості зерна пшениці озимої за екологізованих систем удобрення. Методи. Польові, лабораторні, статистичні дослідження. Результати. Наведено дані досліджень впливу екологізованих систем удобрення на продуктивність пшениці озимої. Використання екологізованих систем удобрення дало змогу збільшити кількість продуктивних стебел до 379–462 шт./м2, продуктивність колоса — 1,26–1,48 г, масу 1000 зерен — до 33,5–41 г та отримати урожайність пшениці озимої на рівні 4,46–5,92 т/га. Вищий уміст макроелементів (N, Р, К) у зерні пшениці озимої виявлено за систем удобрення на основі N60Р90К90. Рівень калію і магнію у зерні був вищим за використання в композиціях удобрення соломи гороху + N30Р45К45. Виявлено ефективність і перспективність використання альтернативної системи удобрення, сформованої на основі побічної продукції з додаванням мінеральних добрив N30P45K45 + органічна складова (гумусне або мікробіологічне добриво) та обробки рослин біостимулятором. Завдяки цьому отримали зерно з оптимальним вмістом клейковини — 25,6–27,6%, білка — 11–11,9%, незначною кількістю нітратів — 55,8–56 мг/кг та гранично допустимою концентрацією мікроелементів. Висновки. Установлено, що використання як побічної продукції соломи гороху за внесення N30Р45К45 сумісно з гумусним або мікробіологічним добривом та обробкою рослин біостимулятором підвищило урожайність пшениці озимої на 52,3–59,4%, порівняно з варіантами без внесення добрив. За умов проєктів з мінеральною (N60Р90К90) та органо-мінеральною системами удобрення цей приріст становив 77,7–87,8%, що незначно підвищило вміст нітратів у зерні. Застосування екологізованих систем удобрення виявило комплексний позитивний вплив на отримання безпечної продукції пшениці озимої за екологічними показниками якості.
Опубліковано
2020-07-25